Сонечка
| Сонечка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
Со́нечка, або Кокцінелі́ди, або Сонечкові[1] (Coccinellidae Latreille, 1807) — відносно невелика родина ряду твердокрилих, яка налічує 5200 видів. Сонечка належать до комах із повним перетворенням (метаморфоз) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Переважна більшість сонечок — хижаки. Непогано літають, роблячи 85 помахів крил за секунду.
У вивчення біології сонечок та їх використання проти шкідників вагомий внесок зробили ентомологи Й. А. Порчинський, М. А. Теленга і М. П. Дядечко.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Молоді імаго завжди яскравіші, ніж їхні старіші родичі, бо вони тьмяніють зі старістю. Проте вони завжди достатньо контрастні, щоб хижаки знали про отруйність цих комах. Якщо вони все ж таки намагаються напасти, сонечко виділяє отруйну пахучу речовину з суглобів ніг. Головні вороги сонечка: павуки, жаби та інші комахи; птахи або інші хребетні на них не полюють.
Личинка[ред. | ред. код]
Личинка сонечка їсть більше, ніж доросла особина.
Лялечка[ред. | ред. код]
Лялечки вільні, прикріплюються до субстрату залишками екзувію личинки. В якості субстрату використовують листя та кору дерев. Часто лялечка має яскраве забарвлення з чорними, жовтими та білими плямами.
Біологія та життєві цикли[ред. | ред. код]
Зазвичай ці комахи живуть від декількох місяців, до року, в залежності від обсягу їжі. Набагато рідше зустрічаються особини віком до 2 років.
Систематика[ред. | ред. код]
До родини сонечка належить близько 360 родів, от лише деякі з них:
- Adalia
- Coccinellatypus
- Coccinula
- Harmonia
- Hippodamia
- Propylea
- Psyllobora
- Rhyzobius
- Scymnus
- Tytthaspis
Філогенія[ред. | ред. код]
Палеонтологія[ред. | ред. код]
В викопному стані сонечка відомі лише з кайнозою. Найдавніші відомі представники знайдені в еоценовому французькому бурштині.
Екологія[ред. | ред. код]
Консортивні зв'язки[ред. | ред. код]
Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами. Поширеним видом є семикрапкове сонечко, яке також інтродуковане у Північній Америці для боротьби з місцевими і завезеними шкідниками. Рослиноїдні види найширше представлені в тропіках усіх континентів і в субтропіках Південно-Східної Азії.
Роль в екосистемах[ред. | ред. код]
Шкодочинність[ред. | ред. код]
Серед рослиноїдних сонечок є декілька важливих шкідників сільського господарства. У Росії зустрічаються 3 види сонечок-фітофагів. У південних районах Росії люцернове сонечко іноді ушкоджує люцерну та висадки цукрового буряку. У Смоленській, Саратовській і інших областях середньої смуги і півдня Росії зрідка ушкоджує люцерну, конюшину і буркун безкрапкове сонечко. На Далекому Сході серйозної шкоди плантаціям картоплі, огірків, помідорів і інших овочевих культур завдає 28-крапкове картопляне сонечко. В Україні існують сонечка, що живляться яблуками.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Зимує в лісосмугах, тріщинах кори дерев.
Сонечко у культурі[ред. | ред. код]
Сонечко цінується за свою корисність і вважається символом удачі, тому в багатьох культурах убивство цієї комахи заборонено. В Європі ця комаха — поширений мотив на поштових марках і листівках з побажаннями щастя. Окрім того, серед маленьких дітей популярні примовки про сонечко.
Інші українські назви сонечка — зозулька[2], бездрик[3], бедрик[4] тощо.
У червні 2020 року до розділу найвидатніших світових колекцій Книги рекордів Гіннеса внесли колекцію предметів у вигляді комах-сонечок, яку зібрала жителька Дніпра Надія Комарова. За повідомленням керівниці Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової, колекція пані Комарової налічує 11 680 предметів.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Микітчак Т., Решетило О., Царик Й. Консортивна структура тирличу ваточниковидного (Gentiana Asclepiadea L.) і тирличу безстеблого (Gentiana Acaulis L.) масиву Чорногора (Українські Карпати). — Вісник Львів. Ун-ту. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 35-43
- ↑ Вирган, І. (1959). Російсько-український словник сталих виразів.
- ↑ Бездрик // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Бедрик // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Колекціонер з Дніпра потрапила до Книги рекордів Гіннеса (фото). www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-06-11.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сонечко, бедрик, зозулька, бабруна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1805-1806. — 1000 екз.
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id10713/
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 21—28. - https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |