Діброва Зінаїда
| Зінаїда Діброва | |
|---|---|
| Народилася | 19 століття |
| Померла | не раніше 1920-ті |
| Національність | українка |
| Діяльність | співачка (сопрано), драматична актриса |
| Відома завдяки | за виступами в Театрі Садовського |
Діброва Зінаїда (народилася в 2-й половині XIX сторіччя — померла після 20-х років XX століття, місце поховання невідоме) — українська драматична актриса й оперна співачка (драматичне сопрано). Відома за виступами в Театрі Миколи Садовського (1908–1915).
Життєпис[ред. | ред. код]
В Театрі Миколи Садовського працювала в 1908–1915 роках.[1] Мала драматичне сопрано невеликого діапазону. За спогадами В. С. Василька:
Спочатку як дублерша виконувала партії Катерини, Оксани, Наталки, Уляни та ін., як драматична актриса грала другорядні ролі. Часом заміняла і провідних актрис, скажімо, у ролі Марусі («Дай серцю волю» М. Кропивницького), Яриськи («Брат на брата» Д. Грицинського).[2]
Софія Тобілевич у своїх спогадах назвала співачку Діброву серед тих членів трупи Садовського, які «відзначалися знанням сцени».[3]
У липні 1908 українська трупа під керівництвом Миколи Садовського за участі Марії Заньковецької гастролювала в Катеринодарі. 1 липня театр показав «Наталку Полтавку». «Такого спектаклю катеринодарці давно не бачили, коли всі головні дійові особи п'єси були саме життя. Блискуче грав Садовський. Наталка Полтавка — пані Діброва — була чудова.»[4]
Виступала в «Гальці» С. Монюшка, співаючи там назовну партію; в українському репертуарі співала Панночку («Утоплена» М. Лисенка), Оксану («Різдвяна Ніч» М. Лисенка).[5] У прем'єрі «Утопленої» М. Лисенка, яка відбулася 25 вересня 1913 року, З. Діброва виконувала партію Галі.[6]
У 1915 році разом з М. Вільшанським, О. Певним, М. Тихонович Зінаїда через конфлікт з М. Садовським звільнилась з театру.[7]
Як концертна співачка, володіючи гарним, рівним у всіх регістрах голосом широкого діапазону, виконувала романси М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, українські народні пісні.
Ролі[ред. | ред. код]
В Театрі Миколи Садовського:[8]
- Маруся («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького)
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського)
- Катерина («Катерина» М. Apкаcа)
- Федора («Бранка Роксолана» Д. Січинського)
- Софія («Галька» С. Монюшка)
- Лола («Сільська честь» П. Масканьї)
- Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка)
- Оксана («Різдвяна ніч» М. Лисенка)
- Галя, Панночка («Утоплена» М. Лисенка)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Діброва Зінаїда // Митці України. 1992. — с. 213
- ↑ Василько Василь Степанович. Микола Садовський та його театр. К.: Мистецтво, 1962. — с. 186.
- ↑ Софія Тобілевич. У театрі Садовського. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Народна творчість та етнографія. К.: Наукова думка, 1969. — с. 30
- ↑ Ізборник. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Веселовська Г. І. Традиції і новаторство сценічних інтерпретацій творів Миколи Лисенка у Театрі Миколи Садовського. — с. 83 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2011. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Юрій Хорунжий. Лицедій із Троїцького Майдану. «Вітчизна», № 9—10, 2005. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 11 січня 2015.
- ↑ Троїцький народний будинок. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 11 січня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.183
Посилання[ред. | ред. код]
- Діброва Зінаїда // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 622.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 205. — ISBN 5-88500-071-9.
- Діброва Зінаїда // Українці в світі
- Лисенко Іван. Словник співаків України. — Київ. 1997. с. 88
- Дніпро 91-06