П'єтро Масканьї
| П'єтро Масканьї | |
|---|---|
італ. Pietro Mascagni  | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Pietro Antonio Stefano Mascagni |
| Народився | 7 грудня 1863[2][3][…] Ліворно, Королівство Італія[1][5] |
| Помер | 2 серпня 1945[1][2][…] (81 рік) Рим, Королівство Італія[1][5] |
| Поховання | Cimitero della Misericordiad[6] |
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | диригент, композитор |
| Alma mater | Міланська консерваторія |
| Вчителі | Амількаре Понк'єллі, Alfredo Soffredinid і Michele Saladinod |
| Відомі учні | Josip Hatzed[7], Edward Kilenyid і Ріккардо Дзандонаї |
| Знання мов | італійська[8][9] |
| Членство | Royal Academy of Italyd[10][11] |
| Жанр | опера |
| Magnum opus | Сільська честь, L'amico Fritzd і Iris[d] |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0556099 |
| Сайт | pietromascagni.com |
П'єтро Масканьї (італ. Pietro Mascagni; 7 грудня 1863 — 2 серпня 1945) — італійський оперний композитор, представник веризму.
Народився в Ліворно. Масканьї навчався в Міланській консерваторії у Антоніо Бадзіні. Перший час він працював диригентом у різних театрах. Популярність він здобув після написання опери «Сільська честь», написана за п'єсою Джованні Верга, вперше поставленої в театрі «Костанцо», в Римі в 1890 році. Поряд з оперою «Паяци» Леонкавалло, ця опера поклала початок новому напрямку — оперному веризму.
В 1895–1902 Масканьї очолював Музичний ліцей імені Россіні в Пезаро. Двоюрідний брат і учень Масканьї Маріо Масканьї, також став помітним діячем італійського музичної освіти. Помер Масканьї в Римі.
- «Сільська честь» (Cavalleria rusticana, (1890)
- «Друг Фріц» (L'amico Fritz, 1891). За однойменним романом Еркманна і Шатріана (Emile Erckmann і Pierre-Alexandre Chatrian)
- «Брати Ранцау» (I Rantzau, 1892). За романом «Два брата» Еркманна і Шатріана.
- «Вільям Раткліфф» (Guglielmo Ratcliff, 1895). За однойменною п'єсою Гейне
- Silvano (1895). За новелою Альфонса Карра (Alphonse Karr).
- Zanetto (1896)
- «Ірис» (Iris, 1898)
- «Маски» (Le maschere, 1901)
- Amica (1905)
- Isabeau (1911)
- «Парізіна» (Parisina, 1913). За однойменною поемою Байрон а
- «Жайворонок» (Lodoletta, 1917). За романом «Два маленьких дерев'яних Башмачка» Марії Луїзи Рамі (Marie Louise de la Ramee)
- Si (1919) — оперета
- «Маленький Марат» (Il piccolo Marat, 1921)
- Pinotta (1932), переробка кантати In filanda (1881)
- «Нерон»(Nerone, 1935). За п'єсою П'єтро Косса (Pietro Cossa)
- ↑ а б в г Масканьи Пьетро // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.46491
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ La Reale Accademia d'Italia // Panorama — Gianni Mazzocchi, 1939. — Vol. 1, вип. 5. — P. 639.
- ↑ Annuario della Reale Accademia d'Italia — 1943. — Vol. 14. — P. 61.
- Pompei Ed., P. Mascagni nella vita e nell'arte, Roma, 1912;
- Gaspare Scuderi, Iris; guida attraverso il dramma e la musica, 1924;
- Cellamare D., Mascagni…, Roma, 1941;
- Anselmi A., Pietro Mascagni, Mil., 1959.
- Інформація у Великій радянській енциклопедії[недоступне посилання з вересня 2019]
