Діва (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жорж Клерен: Сара Бернар у ролі королеви в «Руї Блас», 1897

Діва (буквально «божественна») — відома співачка чи актриса, особливо в оперному світі, а також у сфері театру, кіно чи навіть попмузики. В Італії також використовується чоловіча форма «divo». Споріднене використання з терміном примадонна.

Етимологія[ред. | ред. код]

Термін походиться від латинського слова «divus» у жіночому роді — «божественна». У Стародавньому Римі, з часів Августа, означення «divus» і «diva» були доступні лише раннім римським імператорам.

В італійській мові слово «діва» вживається з XVIII століття для характеристики відомих жінок сценічного життя — переважно оперних співачок (сопрано), а також акторок театру. Марія Малібран (1808–1836, «La Malibran») вважається однією з перших оперних дів. Коли молоду співачку ховали (вона відмовилася від лікаря, щоб лікувати її зламані кістки після аварії на верховій їзді), то 50 000 прихильників вийшли на вулицю супроводжувати траурну церемонію.

Позначення стало звичним в другій половині XIX століття в німецькій мові й з тих пір використовувалося для німецькомовних артистів, переважно для видатних «унікальних» жінок, які усвідомлювали свою «унікальність» і роль. «Дівою» називали Елізабет Шварцкопф, а Ґрету Гарбо навіть одразу й німецької мовою — «божественною». Термін «кінодіва» був особливо поширений у 1920-х роках, але відійшов на другий план, після того як в середині того ж століття почали використовувати позначення «зірка».[1]

У сучасній українській мові термін «діва» також використовується до відомих оперних співачок. Так, наприклад, у 2022 році назвав Людмилу Монастирську журнал «Vogue»: «Оперна діва Людмила Монастирська — про те, як виходити на сцену, коли бомлять рідну країну».[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Etymologisches Wörterbuch des Deutschen nach Pfeifer, online auf DWDS, abgerufen am 16. Februar 2012
  2. Оперна діва Людмила Монастирська – про те, як виходити на сцену, коли бомлять рідну країну. vogue.ua (укр.). 8 травня 2022. Процитовано 28 січня 2024.