Дісна (місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дісна (річка).

місто Дісна біл. Дзісна
Транслітерація назви	Dzisna
Coats of arms of Dzisnad  flag of Dzisnad
Основні дані
55°33′46″ пн. ш. 28°13′33″ сх. д.
Країна	Білорусь
Область	Вітебська область
Район	Міорський район
Перша згадка	1374
Магдебурзьке право	1569
Статус	з 1569 року
Населення	1368 осіб (2025)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	211950
Телефонний код	+375-2152
Висота	113 м
Водний об'єкт	річка Західна Двіна
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція	Борковичі (19 км)
До Мінська
- фізична	190 км
До обласного центру
- фізична	132 км
Дісна
Дісна Дісна (Вітебська область)
Дісна у Вікісховищі

Дісна́ (біл. Дзісна) — місто в Вітебській області Білорусі, у Міорському району.

Населення міста становить 1368 осіб (2025). Це найменше за населенням місто Білорусі.

Назва

Назва поселення походить від назви річки Дісна, гідроніма балтійського походження.

У назві Дісна основа Di-s- може бути пов'язана з індоєвропейським *dei- / dī- «сяяти» (> литовське diena «(яскравий) день»), яке також зустрічається в назві Дітва. Тоді Дісна мало б означати «Сяюча (річка)», як і назви Лучоса, Світязь.

Історія

Давнє поселення, попередник сучасного міста, існувало на мисі правого берега річки Дісни ще в X–XI століттях як місто Полоцької землі. З XIII століття почалося поступове заселення лівого берега. У 1301 році місцевість приєдналася до Великого князівства Литовського.

Перша письмова згадка про Дісну як укріплений замок Капець-містечко (від слова «капать» ("копати")) датується 1374 роком. Замок служив форпостом Полоцька на Двіні, контролюючи весь річковий рух і підступи до столиці Полоцької землі. У 1461 році поселення вперше згадується під сучасною назвою (Дісненський маєток).

У 1566 році великий князь Сигізмунд Август наказав заснувати місто поблизу та під захистом Дісненського замку та надав його мешканцям різні привілеї терміном на 8 років. У 1567 році Сигізмунд Август надав Дісні перший герб («три вежі з муром»), а 20 січня 1569 року — Магдебурзьке право та новий герб: «човен з розпростертим вітрилом у синьому полі». Під час Інфлянтської війни 1579 року місцевий замок став центром збору військ короля та великого князя Стефана Баторія перед визвольним походом на Полоцьк.

У 1581 році в Дісні було засновано парафіяльну церкву (з 1775 року там було створено школу), у 1630 році — францисканський монастир, а в 1633 році — монастир при Воскресенській церкві. Отримавши статус міста, з XVII століття Дісна стала центром Полоцького воєводства, значним торгово-ремісничим центром.

На початку Тринадцятирічної війни 1654 року дісненський староста здав місто війську Московської держави. 10 квітня 1661 року шляхта, козаки, міщани та повітові селяни, що перебували в замку, зв'язали окупантів і відчинили ворота війську Великого князівства Литовського (зрадника-бургомістра повісили на замковій брамі). У 1773 році було завершено будівництво мурованого костелу при францисканському монастирі.

В результаті другого поділу Речі Посполитої (1793) Дісна увійшла до складу Російської імперії, де стала центром повіт Мінської, а з 1842 року - Віленської губернії. 23-24 квітня 1831 року повстанці чисельністю до 3000 осіб звільнили Дісну від російської влади.

Значної шкоди Дісні та її економіці завдали пожежі та повені (у 1865, 1870, 1872, 1878 та 1882 роках), під час яких постраждали Воскресенська (кам'яна, збудована в 1870 році) та Миколаївська (до 1842 року католицька церква) церкви. Напередодні пожежі 1882 року відомий російський мандрівник П. Семенов-Цян-Шанський назвав Дісну найкращим містом Віленської губернії.

Згідно з Ризьким мирним договором (1921) Діісна входила до складу міжвоєнної Польської Республіки, де стала центром повіту Віленського воєводства.

У 1939 році Дісна увійшла до складу БРСР, де 15 січня 1940 року стала районним центром Вілейської, з 20 вересня 1944 року - Полоцької області, з 8 січня 1954 року - Молодечненської області.

Під час Другої світової війни, з 5 липня 1941 року по 4 липня 1944 року, Дісна перебувала під німецькою окупацією; нацисти створили тут табір смерті. У червні 1942 року в місті було вбито 2181 особу.

З 3 жовтня 1959 року Дзісна входить до складу Мієрського району.

Освіта

Діють середня та музична школи, школа-інтернат.

Медицина

Діє міська лікарня

Культура

Будинок культури, 2 бібліотеки, будинок ремесел.

Економіка

• Філія Вітебського швейного об'єднання «Вітеблянка»
• Філія Міорського комібнату побутового обслуговування
• Консервний завод
• Комбінат будівельних матеріалів
• Лісгосп

Визначні місця

• Історична будівля (кінець 19 - початок 20 століття)
• Замчище
• Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1773 р.)
• Єврейський цвинтар
• Синагога (19 століття)
• Церква Божої Матері Одигітрії (1904 р.)
• Церква Воскресіння Христового (1864-1870 рр.)

Відомі особистості

• Богданович В'ячеслав Васильович (1878—1939) — білоруський релігійний та громадсько-політичний діяч.
• Гриневич Антон Антонович (1877-1937) - збирач білоруського музичного меласу (фольклору), видавець, педагог.