Евіта (мюзикл)
Евіта | |
---|---|
Тема | політика |
Основа для | Евіта |
Мова | англійська |
Музика | Ендрю Ллойд Веббер |
Слова | Тім Райс |
Прем'єра | 1978 |
Лібрето | Тім Райс |
У ролях | |
Постановки | |
Нагороди | |
сайт(англ.) | |
Evita (musical) у Вікісховищі |
«Евіта» (англ. Evita) — мюзикл на музику Ендрю Ллойда Веббера та слова (і лібрето) Тіма Райса[1][2]. Він зосереджений на житті аргентинської політичної лідерки Еви Перон, другої дружини президента Аргентини Хуана Перона[3]. Історія розповідає про молодість Евіти, її прихід до влади, благодійну діяльність і смерть[4][5].
Мюзикл розпочався як рок-оперний концептуальний альбом «Евіта»[en], випущений у 1976 році. Успіх музичного альбому призвів до театральної постановки в лондонському Вест-Енді[en] в 1978 році, яка виграла премію Лоуренса Олів'є за найкращий мюзикл, і на Бродвеї в 1979 році, де постановка стала першим британським мюзиклом, який здобув премію «Тоні»[6][7].
За цим пройшла серія професійних турів і всесвітніх постановок, численні альбоми акторів-учасників мюзиклу, а також екранізація 1996 року. У 2006 році мюзикл був відновлений у Лондоні та у 2012 — на Бродвеї, у 2013—2014 роках знову гастролював у Великій Британії, а у вересні-жовтні 2014 року відбулося 55 нових вистав у Вест-Енді в театрі «Домініон».
26 липня 1952 року аргентинська нація оплакує смерть першої леді країни Еви Перон, під час поховання Че, представник публіки, обіцяє розказати про її справжнє життя.
У 1934 році юна Ева Дуарте, прагнучи кращого життя, вирушає до столичного Буенос-Айреса з танцюристом танго Агустіном Магальді, де швидко стає відомою актрисою, моделлю та радіозіркою. Вона знайомиться з амбітним полковником Хуаном Домінго Пероном, і разом вони розробляють стратегію приведення чоловіка до влади, попри протидію вищих класів і армії. У 1946 році Перон стає президентом за підтримки Еви, яка дає надію народові Аргентини на краще майбутнє.
Після обрання на посаду президента в 1946 році Хуан Перон приймає вітання на балконі разом зі своєю дружиною Евою, яка звертається до своїх прихильників з емоційною промовою («Не плач за мною, Аргентино!»). Ева зберігає гламурний образ, щоб підтримувати популярність і сприяти перонізму, та вирушаючи в турне Європою, яке має неоднозначні результати. Заснувавши благодійний Фонд Еви Перон, перша леді стикається з критикою, але все ж вирішує балотуватися на посаду віцепрезидента, попри погіршення здоров'я. Перед смертю від раку Евіта відмовляється від політичних амбіцій і висловлює вічну любов до народу, залишаючи після себе спадщину, сповнену досягнень та суперечностей.
- Ева Перон (меццо-сопрано): провідна, вік 15—33 роки
- Че (тенор): провідна, вік 21—35 років
- Хуан Перон (баритон): провідна, вік 40—65 років
- Агустін Магальді[en] (тенор): допоміжна, вік 23—35 років
- Коханка Перона (меццо-сопрано): допоміжна, вік 16 років
- Хор: чоловіки, жінки та діти Аргентини
- ↑ Evita. Andrew Lloyd Webber (брит.). Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Evita - Musical On Stage in San Francisco - Official Site. San Francisco Playhouse (амер.). Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Evita | musical by Lloyd Webber and Rice | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Megan Meyer (14 вересня 2022), Evita Full Performance, процитовано 28 травня 2024
- ↑ Evita (Musical) Plot & Characters. StageAgent. Процитовано 28 травня 2024.
- ↑ Evita. Playbill.
- ↑ Evita. Concord Theatricals.