Хуан Домінго Перон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хуан Домінго Перон
Juan Domingo Perón
Хуан Домінго ПеронJuan Domingo Perón

Час на посаді:
4 червня 1946 — 21 вересня 1955
Віце-президент   Ісабель Мартінес де Перон
Попередник Едельміро Фаррелл
Наступник Хосе Домінго Моліна

Президент Аргентини
Час на посаді:
12 жовтня 1973 — 1 липня 1974
Попередник Рауль Ластірі
Наступник Ісабель Мартінес де Перон

Час на посаді:
8 липня 1944 — 10 жовтня 1945
Президент Едельміро Фаррелл
Попередник Едельміро Фаррелл
Наступник Хуан Пістаріні

Народився 8 жовтня 1895(1895-10-08)
Лобос, провінція Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 1 липня 1974(1974-07-01) (78 років)
Олівос, провінція Буенос-Айрес, Аргентина
Громадянство Аргентина Аргентина
Національність аргентинець
Політична партія хустисіалістська
Дружина Аурелія Габріела Тісон де Перон (1929—1938)
Марія Ева Дуарте де Перон (1945—1952)
Марія Естела Мартінес де Перон (1961—1974)
Професія військовик
Релігія Католицизм (18951955)
Особистий підпис
Fir-peron.JPG

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Хуа́н Домі́нго Перо́н Со́са (ісп. Juan Domingo Perón Sosa; 8 жовтня 1895, Лобос, провінція Буенос-Айрес, Аргентина — 1 липня 1974, Олівос, провінція Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський державний та політичний діяч, що тричі був обраний президентом Аргентини і займав посаду у періоди 19461955 та 19731974 років. Професійний військовий, генерал.

Життєпис[ред.ред. код]

У 1936-1937 роках він працював як військовий аташе в Чилі.

У 1941-1943 роках був одним із керівників так званої «Групи об'єднаних офіцерів» в Аргентині, яка в червні 1943 року здійснила державний переворот. В 1943—1944 роках займав посаду міністра праці, в 1944 році — військового міністра, з липня 1944 року — віце-президента та військового міністра одночасно.

Поклав початок політиці поєднання націоналізму та соціалізму, виступив під гаслом «За велику Аргентину», яка пізніше за його іменем отримала назву перонізму. У 1946—1955 роках займав посаду президента республіки. У 1947 році створив Пероністську партію (з 1958 року називалась Хустісіалістська). В умовах задовільної економічної кон'юнктури, яка склалась в Аргентині під час Другої Світової війни та в післявоєнні роки, аргентинська економіка розвивалася дуже успішно, особливо в області зовнішньої торгівлі, що піднімало популярність Перона, який також, з метою досягнення «класового миру», зробив низку поступок народним масам (зокрема, була піднята заробітна платня деяким категоріям працівників).

Уряд Перона націоналізував низку підприємств інфраструктури. В області зовнішньої політики проводив самостійний курс, використовуючи міжімперіалістичні протиріччя. Однак зробив низку серйозних поступок британським монополіям, що викликало недовіру з боку США. З кінця 1940-их років уряд Перона здійснював репресії політичних опонентів. У вересні 1955 року Перон був скинутий. З 1955 року перебував в імміграції.

У червні 1973 Перон повернувся на батьківщину з Іспанії. У вересні 1973 року знову обраний президентом, але на посаду вступив 12 жовтня. Здійснив низку заходів по обмеженню впливу іноземного капіталу і захисту природних багатств Аргентини, в області зовнішньої політики дотримувався курсу, направленого на встановлення рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами світу, незалежно від їхнього державного ладу.

Перон і його друга дружина Ева були надзвичайно популярні серед значної частини аргентинського населення і все ще вважаються видатними фігурами послідовниками Партії Пероністів. Послідовники Перона хвалять його зусилля по знищенню бідності і покращенню стану робітничого класу, тоді як його супротивники, представники багатих верств Аргентини, розглядали його як популіста і диктатора, вішали на нього кліше фашиста. Він розпочав й нині популярний в Аргентині політичний рух, відомий, як перонізм, який заявляє, що може бути і третій шлях розвитку між капіталізмом і соціалізмом.

Посилання[ред.ред. код]


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.