Егон фон Вальдштеттен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Егон фон Вальдштеттен
нім. Arthur Johann Anton Maria Egon Freiherr von Waldstätten
Egon Freiherr von Waldstätten 1922, Träger des MMTO.jpg
Оберст Вальдштеттен (1922).
Народився 21 квітня 1875(1875-04-21)
Печ, Угорщина
Помер 12 травня 1951(1951-05-12) (76 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками
Країна Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність письменник, історик
Alma mater Терезіанська академія
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Титул барон
Військове звання Rank insignia of Generalmajor of the Wehrmacht.svg Генерал-майор запасу
Партія Вітчизняний фронт
Нагороди
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Військовий Хрест Карла (Австро-Угорщина)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена Марії-Терезії
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Герб

Барон Артур Йоганн Антон Марія Егон фон Вальдштеттен (нім. Arthur Johann Anton Maria Egon Freiherr von Waldstätten; 21 квітня 1875, Фюнфкіршен12 травня 1951, Відень) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, оберст австро-угорської армії, генерал-майор вермахту. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Марії Терезії.

Біографія[ред. | ред. код]

Барон фон Вальдштеттен (1905).

Син фельдцойгмайстра барона Георга фон Вальдштеттена. Старший брат генерала піхоти барона Альфреда фон Вальдштеттена, кавалера ордена Pour le Mérite.

Після завершення Терезіанської академії в 1893 року вступив в 2-й драгунський полк. 1 серпня 1914 року призначений в драгунський полк №7. 1 березня 1915 року за власним проханням переведений в піхоту і був призначений у 82-й піхотний полк командиром батальйону. Учасник боїв на Східному фронті. 8 липня 1915 року отримав важкого поранення (ампутація ноги) і відкликаний з фронту.У 1916 році призначений у військовий архів на посаду начальника відділу. На той час він також був партнером по картах імператора Карла I. 1 травня 1918 року очолив Відділ пропаганди (FASt.) Верховного командування армії.

Після закінчення Першої світової війни став цивільним службовцем військових архівів. В 1924 році вийшов у відставку в званні судового радника. В 1926 році став членом правління Імперської асоціації виробників тютюну в Брукк-ан-дер-Ляйта, з 1928 року — в Бригіттенау. З 25 червня 1934 року — президент асоціації. У 1937 році Вальдштеттен став членом Державної ради Федеративної республіки Австрія. З 1938 року також займав посаду голови Об'єднаної асоціації жертв війни.

Сім'я[ред. | ред. код]

Баронеса Еріка Пахер фон Тайнбург (1903).

Вальдштеттен був одружений з Юлією Геленою Марією Ерікою (13 жовтня 1879 — 27 листопада 1960), дочкою промисловця барона Густава Пахера фон Тайнбурга і його дружини-суфражистки Барбари, уродженої баронеси фон Гагерн.

Австрійська акторка Нора Вальдштеттен (1981) — правнучка барона Егона фон Вальдштеттена.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В 2015 році випуск Терезіанської академії обрав назву «Барон фон Вальдштеттен».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Weltkriegstafeln 1914–1919 (mehrbändig): Synchronistische Darstellung des Weltkrieges. Seidel & Sohn, Wien 1918.
  • Montelloschlacht und Schlacht um Vittorio Veneto, 1918 MS. WKI/13, veröffentlicht 1923.
  • 5. Weltpolitischer Atlas, 1938.
  • Die Schlacht von Lawrow 20.–27. Oktober 1914. Kavallerie-Journal, April 1926, S. 166–682.
  • Die letzte Reiterschlacht der Weltgeschichte, Jaroslawice 1914 (mit Maximilian Ritter von Hoen). Amalthea, Zürich 1929.

Література[ред. | ред. код]

  • Gothaisches genealogisches Taschenbuch der freiherrlichen Häuser S–Z, FB, 1905, 1941.
  • Johann Svoboda: Die Theresianische Militär-Akademie zu Wiener-Neustadt 1838–1893, Band 2. Kaiserliche und königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1897.
  • August v. Doerr: Die Hayek von Waldstätten, Separatabdruck aus dem Jahrbuch der kais. kön. heraldischen Gesellschaft „Adler“. Buchdruckerei Carl Gerolds Sohn, Wien 1914.
  • Carl Bardolff (Hg.): Der Militär-Maria-Theresien-Orden. Die Auszeichnungen im Weltkrieg 1914–1918, 2. Aufl., 1944.
  • Gertrude Enderle-Burcel: Christlich – ständisch – autoritär. Mandatare im Ständestaat 1934–1938. Dokumentationsarchiv des österreichischen Widerstandes 1991, ISBN 3-901142-00-2, S. 257f.
  • Peter Broucek: Ein General im Zwielicht. Die Erinnerungen des Edmund Glaises von Horstenau. Böhlau, Graz 1980.

Посилання[ред. | ред. код]