Едмондо Де Амічіс

Едмондо Де Амічіс
італ. Edmondo Mario Alberto De Amicis
Народився	21 жовтня 1846(1846-10-21)[…] Onegliad, Імперія, Лігурія, Італія
Помер	11 березня 1908(1908-03-11)[…] (61 рік) Бордіґера, Провінція Імперія, Лігурія, Італія
Поховання	Монументальний цвинтар в Туриніd
Країна	Королівство Італія
Діяльність	письменник, політик, журналіст, дитячий письменник, поет
Alma mater	Military Academy of Modenad
Мова творів	італійська
Жанр	дитяча література
Magnum opus	Heart
Членство	Академія делла Круска і Американська академія мистецтв і наук
Партія	Італійська соціалістична партія
У шлюбі з	Teresa Boassid
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук
Едмондо Де Амічіс у Вікісховищі

Едмондо Де Амічіс (італ. Edmondo De Amicis, Імперія, 21 жовтня 1846 — Бордігера, 11 березня 1908) — італійський письменник, найбільш відомий своїм дитячим романом «Серце» (італ. Cuore, 1886).

Життя і творчість

Після короткої кар'єри в армії Де Амічіс присвятив себе літературі. Він мав досить швидкий успіх з короткими оповіданнями про солдатське життя та низкою книг про мандрівництво. Де Амічіс писав чіткою, невимушеною прозою, що робить його чимось на кшталт Габріеле Д'Аннунціо. Йому найкраще вдається змальовувати «просту людину», здебільшого це особи з провінції. Його усміхнений оптимізм, здоровий глузд і негероїчна посередність особливо приваблювали тогочасний буржуазний клас.

Твір, який прославив Де Амічіса, «Серце» (італ. Cuore), довгий час вважався базовою книгою для духовного виховання італійської дитини. За простою історією ховається сильне моралізаторство, педагогічні тенденції. Книжка мала міжнародний успіх і згодом була кілька разів екранізована. У 1970-х роках за нею було створено 52-серійний японський мультсеріал.

Після 1890 року Де Амічіс перейшов на бік соціалізму і, окрім того, що знову писав сильні замальовки та спостереження за людьми, він також писав численні статті та памфлети. Його останні роботи «Поганська мова» (1905) та «Нові ритуали письменників і художників» (1908) часто вважаються його найсильнішими літературними творами. У цей період він сильно страждав від смерті матері, самогубства сина та припадків дружини. Де Амічіс помер у 1908 році у віці 61 року.

Бібліографія

• 1868 La Vita Militare. Bozzetti (Життя солдата. Ескізи)
• 1872/1873 Spagna (Іспанія)
• 1873/1874 Ricordi di Londra (Спогади з Лондона)
• 1874 Olanda (Нідерланди)
• 1876 Marocco (Марокко)
• 1878 Constantinopoli (Константинополь)
• 1879 Ricordi di Parigi (Спогади з Парижа)
• 1883 I due amici (Два друзі)
• 1886 Cuore (Серце)
• 1889 Sull' oceano (В океані)
• 1890 Il romanzo di un maestro (Роман шкільного вчителя)
• 1892 Amore e ginnastica (Любов і гімнастика)
• 1894 Questione sociale (Соціальне питання)
• 1895 Maestrina degli operai (Маленька вчителька і робітник)
• 1899 La carrozza di tutti (Візок для всіх)
• 1906 La Tentazione della bicicletta (Спокуса велосипеда)
• 1906 L'idioma gentile (Шляхетна мова)
• 1908 Ricordi d'un viaggio in Sicilia (Спогади про подорож до Сицилії)
• 1908 Nuovi ritratti letterari e artistici (Нові літературні та мистецькі портрети)

Український переклад

Було перекладено низку творів, серед яких:

В передодень Нового Року (пер. Данило Бодревич)	Худ. Оповідання	1904
Записки школяра	Худ. Оповідання	1906
Малі герої: Картини з життя дітей (пер. Антін Лотоцький)	Худ. Оповідання	1923
Серце (пер. Петро Соколовський)	Дит. Повість	1886
Шкільні товариші (пер. Олекса Діхтяр)	Худ. Оповідання	1917

Див. також

• Джованні Пасколі
• Франко Фортіні
• Вентуріно Камаїті

Посилання

• Е. Де Амічіс. Відвідини Жуля Верна (укр.)
• Твори Едмондо де Амічісa, на сайті chtyvo.org.ua.