Едмон де Гонкур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едмон де Гонкур
Edmond de Goncourt
Edmond de Goncourt Rafaëlli Nancy.jpg
Народження 26 травня 1822(1822-05-26)[1][2][3][4][5]
  Нансі[2]
Смерть 16 липня 1896(1896-07-16)[1][2][4][5] (74 роки)
  Дравей
Поховання Цвинтар Монмартр
Громадянство Flag of France.svg Франція
Alma mater Кондорсе
Мова творів французька[1]
Рід діяльності письменник[2], мистецтвознавець[d], історик[2], автор щоденника[d] і літературний критик
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
S: Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Едмон де Гонкур на Вікісховищі

Едмо́н де Гонку́р (фр. Edmond Huot de Goncourt 26 травня 1822, Нансі — 16 липня 1896 Шанрозе (сучасний Дравей) — французький письменник, відомий разом з рідним братом Жулем де Гонкуром, як романіст, історик, художній критик и мемуарист.

Після серті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працею один, та видав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Актриса Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя актриси Рашель (1821—1858).

Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).

За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900-му році було засновано «Ґонкурівську академію»[6], і 21 грудня 1903 року була вручена перша Ґонкурівська премія.

Похований на цвинтарі Монмартр.

Джерела[ред.ред. код]

  • Зарубежная литература 20 века 1871—1917. Хрестоматия, часть 1. Под ред. проф. Н. П. Михальской и проф. Б. И. Пуришева. Москва «Просвещение» 1980.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]