Електробезпека
Електробезпе́ка — система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, статичної електрики i електромагнітного поля. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання про електробезпеку необхідні всім людям, особливо тим, хто виконує електротехнічне обслуговування.
- електрична ізоляція
- захист від випадкового дотику до струмопровідних частин
- захисне заземлення, занулення, зрівнювання електричних потенціалів
- захисне вимкнення
- застосування наднизької (безпечної) напруги
- контроль і профілактика пошкодження ізоляції
- захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу
- електричне розділення кіл
- застосування індивідуальних захисних засобів
SELV (safety extra-low voltage, низька напруга) — це напруга не більше 48 В змінного струму та не більше 120 В постійного струму, що застосовується в електричних колах для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. Найбільший ступінь безпеки досягається за напруги до 12 Вольт. У виробництві частіше використовують мережі напругою 12 Вольт та 36 Вольт. Для створення таких напруг, використовують знижувальні трансформатори.
Розгалужена електрична мережа великої протяжності, має значну ємність і невеликий опір фаз відносно землі. Через це, навіть дотик до 1 фази є дуже небезпечним. Якщо єдину мережу розділити на декілька невеликих мереж такої ж напруги, то небезпека ураження різко знижується. Зазвичай, поділ мереж здійснюється шляхом приєднання окремих електроустановок крізь розділові трансформатори. Захисне розділення електромереж, допускається лише для мереж до 1000 Вольт.
Шар діелектрика, яким покривають поверхню струмопровідних елементів, або конструкція з непровідного матеріалу, за допомогою якої струмопровідні частини відокремлюються від інших частин електрообладнання, називається електричною ізоляцією. Опір ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм.
- робоча — електрична ізоляція струмовідних частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом;
- додаткова — електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у разі ушкодження робочої ізоляції;
- подвійна — ізоляція, яка складається з робочої та додаткової ізоляції;
- посилена — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує захист від ураження електричним струмом не менше ніж подвійна ізоляція.
Для усунення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на недосяжній висоті або в недоступному місці, а якщо таке розташування неможливе — застосування огорож і бар'єрів.
- Клас захисту електрообладнання
- Іскробезпечне електричне коло
- Заземлення
- Занулення
- Перенапруга
- Струм витоку
- Блискавкозахист
- IP (ступінь захисту оболонки)
- Захисні засоби
- Охорона праці
- Пристрій захисного вимкнення
- Реле витоку
- Автоматичний вимикач
- Релейний захист
- Жидецький В. Ц. Основи охорони праці [Текст]: підруч. / В. Ц. Жидецький. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 336 с. — ISBN 966-8013-11-5
- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Державний нормативний акт про охорону праці — Затверджено: Наказ Дернаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4. Дата введення 20.02.1998 р.
- http://www.ot.kiev.ua/new_page_30.htm [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |