Електрична мережа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Високовольтна лінія електропередачі

Електри́чна мере́жа або електромере́жа[1] — взаємозв'язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генеруючих станцій, високовольтних ліній електропередач та розподільчих ліній, які доставляють енергію до розподільчих пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно-розподільчих пристроїв, та головних розподільчих щитів.

Електростанції можуть бути розташовані у віддалених місцях — в районах паливних ресурсів, на дамбах, джерелах геотермальної енергії, чи пустелях, для отримання енергії сонця. Щоб передати електроенергію до промислових районів чи звичайних споживачів, потрібно підвищити напругу і вже тоді транспортувати її мережею ліній електропередач.

Основна кількість електричної енергії подорожує на великі відстані, часто за межі країни, поки не дійде до регіональних компаній постачання.

При отриманні енергії з високовольтних ліній, напругу потрібно понижувати з рівня передачі, до рівня постачання, що роблять на понижувальних підстанціях, звідки розподіляють на щити, де понижують ще раз, і в кінці з них — споживачам.

Інші визначення[ред. | ред. код]

Магістральна електрична мережа — електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від виробника до пунктів підключення місцевих (локальних) мереж;

Міждержавна електрична мережа — електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії між державами;

Місцева (локальна) електрична мережа — приєднана електрична мережа, призначена для передачі та розподілу електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача;

Об'єднана енергетична система України — сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії при централізованому управлінні цим режимом; [2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Електромережа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ВР України (від 27 квітня 2007 року N 997-V). Закон України Про електроенергетику. с. Стаття 1. Визначення термінів. 

Джерело[ред. | ред. код]

  • ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

Література[ред. | ред. код]

  • Електричні мережі та системи: підручник [для студентів електроенергет. спец. ВНЗ, аспірантів, викл. і спеціалістів відповід. профілю] / М. С. Сегеда ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 3-тє вид, переробл. та доповн. — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 540 с. : іл. — Бібліогр.: с. 460—465 (108 назв). — ISBN 978-617-607-831-9
  • Надійність електричних систем і мереж: навч. посіб. / А. В. Журахівський, Б. М. Кінаш, О. Р. Пастух ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 280 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 272—273 (29 назв). — ISBN 978-617-607-293-5