Релейний захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реле́йний за́хист (РЗ) здійснює безперервний контроль за станом усіх елементів електроенергетичної системи і реагує на виникнення пошкоджень та ненормальних режимів. У разі виникнення пошкоджень, РЗ повинен виявити пошкоджену ділянку і відімкнути її від електромережі, шляхом впливу на спеціальні силові вимикачі, призначені для розмикання струмів пошкодження.

Цифрове (числове) багатофункціональне реле захисту для розподільних мереж. Один з таких пристроїв, може замінити багато одноманітних електромеханічних реле, а також забезпечує самоперевірку та зв'язкові завдання.

Призначення[ред. | ред. код]

За виникнення збоїв енергомережі, релейний захист, повинен виявляти їх і, залежно від характеру порушення, або вимикати обладнання, якщо виникла небезпека його пошкодження, або проводити автоматичні операції, потрібні для відновлення нормального стану (наприклад, увімкнення після аварійного вимкнення, з надією на самоусунення аварії чи під'єднання резервного живлення), або здійснювати сигналізацію оперативному персоналу, який повинен вживати заходи для виправлення неполадок.

Релейний захист, є основним видом електричної автоматики, без якої неможлива нормальна робота енергосистем.

Складові захисту[ред. | ред. код]

Системи релейного захисту, зазвичай, мають п'ять складників:

  •    Трансформатори струму та напруги — для відповідного зниження високих напруг і струмів системи електроживлення, до зручних для реле рівнів;
  •    Захисні реле — для визначення несправностей і початку виконання блокування або вимкнення;
  •    Батареї — для забезпечення живлення релейного захисту, під час зникнення / зниження напруги у системі;
    Схема трансформатора струму
  •    Лінії зв'язку — дозволяють визначати струм і напругу на віддалених ділянках ліній та забезпечують оперативні дії з обладнанням на відстані.

Для визначення та вимкнення несправностей деяких частин розподільних систем, використовують запобіжники.

На будь-якій ділянці мережі, можуть виникати збої, такі як: пошкодження ізоляції, зіпсовані або впалі лінії електропередач, неправильна робота вимикачів, короткі замикання і розімкнені кола. Пристрої захисту можуть встановлюватися задля збереження обладнання та забезпечення безперервного постачання електроенергії.

Комутаційний пристрій — є будовою з електричних роз'єднувачів, запобіжників або автоматичних вимикачів, які використовуються для керування, захисту та відокремлення електрообладнання. Перемикачі, можуть бути безпечними для вимикання, за звичайного струму навантаження, у той час як захисні пристрої, здатні вимикати значні струми пошкодження, наприклад короткого замикання.

Вимоги до захисту[ред. | ред. код]

Швидкодія

Швидке вимкнення несправного устаткування або ділянки електричного кола, котре запобігає пошкодженню обладнання або зменшує його наслідки, дозволяє зберегти нормальну роботу споживачів неушкодженої частини мережі, та не допускає порушень паралельної роботи генераторів.

Селективність (вибірковість)

Селективність — здатність релейного захисту виявляти місце пошкодження, та вимикати його лише найближчими до нього, вимикачами. Це дозволяє виокремити пошкоджену частину електричного кола, і не переривати нормальну роботу інших ділянок мережі.

Чутливість

Під чутливістю релейного захисту, мається на увазі, його здатність відповідати на можливі найменші порушення у станах роботи системи електропостачання, коли зміна впливає на показники мережі, малопомітно.

Надійність

Коли виникають несправності, пристрої захисту повинні працювати надійно, незалежно від того, що можливо, до цього, вони простоювали місяцями або роками. Захисту належить правильно і безвідмовно відповідати на усі пошкодження ділянок, котрі ним захищаються, та порушення звичайного режиму роботи, для дії за яких, його призначено, і не діяти під час нормальних умов мережі, а також за таких пошкоджень і порушень нормального стану роботи, за яких, дію даного захисту не передбачено, і тут повинен працювати інший захист. Ця вимога забезпечується досконалістю принципів релейного захисту та будови пристроїв захисту, якістю складників, простотою виконання й рівнем обслуговування.

Релейний захист у побуті. Крізь тороїдальний трансформатор кожного реле максимального струму РМТ-101 (Одеса), проходить окрема фаза. У разі перевищення струму у лінії, установленого значення, з керованою витримкою часу, розмикається контакт реле і тимчасово вимикає, наприклад один ступінь потужного електрокотла - розвантажує мережу.

Економічність

Пристрої мають забезпечувати найбільший захист за найменших витрат.

Простота

Пристрої повинні мати найпростіші захисні схеми та обладнання.

Пускові органи

Пускові органи, безперервно відслідковують стан і режим роботи захищеної ділянки кола, та реагують на виникнення коротких замикань і порушення нормальних умов роботи. Виконуються переважно, за допомогою реле струму, напруги, потужності та інше.

Вимірювальні органи

Вимірювальні органи з'ясовують місце та характер пошкодження і визначають потребу дії захисту. Вимірювальні органи також, виконуються з використанням реле струму, напруги, потужності тощо. Можливості пускового і вимірювального пристрою, може бути об'єднано в одному приладі.

Логічна частина

Логічна частина — це схема, яка запускається пусковими органами, досліджує дії вимірювальних органів, та виробляє передбачені дії (вимкнення вимикачів, запуск інших пристроїв, подача сигналів та інше). Логічна частина складається, в основному, з реле часу, логічних елементів, проміжних і вказівних реле, дискретних входів і виходів аналогових чи мікропроцесорних пристроїв захисту.

Будова систем захисту[ред. | ред. код]

Релейний захист на прикладі Франції[ред. | ред. код]

Як видно з назви, електричний релейний захист захищає від електричних несправностей. Вони повинні бути чітко визначені, задля правильного застосування відповідного захисту.

Захист ліній від однофазних замикань на землю (ТНП - трансформатор струму нульової послідовності)

Можливими несправностями є:

  • переміжна дуга;
  • відмова вимикача;
  • замикання на землю;
  • теплове перевантаження;
  • значне зниження частоти.

Крім того, несправності, повинні бути розподілені відповідно до їх природи:

  •    побіжна: потрібно дуже короткочасне вимкнення мережі — наприклад, розгойдування дротів під впливом вітру, різні предмети, що переносяться повітрям, мряка яка замерзає, дощ в забрудненій зоні, гілки дерев, близькі до ліній, тощо;
  •    постійна: вимагає втручання людини, для відновлення мережі — наприклад: розрив кабелю або його кріплення, і падіння на землю, впале на лінію дерево або будівельний кран, зловмисні дії, що призводить до загибелі, тощо.
  •    самозгасна: поступово швидко зникає;
  •    напівпостійна: вимагає довготривалого вимкнення, порядку декількох десятків секунд, щоби поступово зникнути.

За різними оцінками, станом на початок 2010 років, щороку у Франції, кількість електричних несправностей, дорівнює 10 000-м разів.

Злагодженість релейного захисту у США[ред. | ред. код]

Злагодженість захисного пристрою — це процес визначення «найкращої відповідності» часу переривання

Диспетчерська електростанції в Німеччині

струму, у разі виникнення хибних електричних умов. Мета полягає у тому, щоби якнайбільше зменшити перебої в електропостачанні. Сучасні способи захисту, зазвичай, підтримують: докладне комп'ютерне дослідження і звітність.

Злагодженість релейного захисту, також, здійснюється шляхом розподілу енергосистеми на захисні зони. Якщо у певній ділянці виникла помилка, буде виконано потрібні дії для відокремлення цієї зони, від усієї системи. Визначені ділянки враховують: генератори, шини, трансформатори, лінії передачі та розподілу, а також двигуни. Крім того, зони мають наступні властивості: перекриття зон — межі накладених ділянок, позначають автоматичні вимикачі, отже щоби відокремити несправність, вимкнуться усі автоматичні вимикачі даної зони з пошкодженням. Ділянки з перекриттям створюються двома наборами вимірювальних трансформаторів і реле для кожного силового автоматичного вимикача. Вони призначені для резервування під час виокремлення незахищених ділянок; проте накладені області розроблено так, щоби вони були якомога менше, тобто, коли виникає помилка (збій) на ділянці перекриття і дві зони, які охоплюють несправність, відокремлено, частка енергосистеми, котру втрачено для роботи, як і раніше, залишається невеликою.

Структура захисту[ред. | ред. код]

Для релейного захисту та автоматики (РЗА) підстанцій, устаткування мереж високої напруги в енергомережі України та країн, котрі входили до єдиної енергосистеми колишнього СРСР, наприклад Російської Федерації, традиційно існує

поділ на два великі класи за рівнями напруги: 330—750 кВ і 110—220 кВ. Для прикладу, мережі напругою 110 кВ застосовуються, в основному як розподільні, практично у всіх регіонах РФ, а вищі напруги мають певне районування:

  • у регіонах обслуговування ОДУ Північного Кавказу, Північного Заходу, Центру (західної частини), поширено системи напруги 750/330 кВ;
  • у регіонах обслуговування ОДУ Середньої Волги, східної частини, ОДУ Центру, Уралу, Сибіру, Сходу, розвинена система напруги 500/220 кВ.

Мережа напругою 500 кВ, є основною мережею значної частини Єдиної енергетичної системи Російської Федерації. Мережеві об'єкти напругою 220 кВ, є практично в усіх регіонах РФ, проте у зоні застосування напруги 330 кВ, їх розташування обмежене.

Первинне обладнання підстанцій напругою 330 — 750 кВ, забезпечує передавання електроенергії на великі віддалі і перетворення її на напругу нижчого рівня: це системоутворювальні та магістральні ЛЕП, шунтувальні реактори, високовольтні вимикачі, шини і шинування, автотрансформатори зв'язку.

Для РЗА первинного обладнання цього класу напруги, характерні: застосування двох комплектів основних захистів, використання вимикачів з пофазним приводом для забезпечення аварійного вимкнення та наступного увімкнення лише однієї пошкодженої фази ЛЕП, різні схеми улаштування (два вимикачі на приєднання, полуторна, «американська» схеми), потреба системи пожежогасіння та інше.

Захист від відмови вимикача[ред. | ред. код]

Захист від відмови вимикача (ЗВВ), також називається захистом резервування (ЗР) або захистом від перевантаження / відновлення. Це потрібно у разі, коли пошкодження не може бути вимкнено на лінії, через те, що вимикач цієї лінії несправний. У такому випадку, використовуються вимикачі всіх інших ліній, які приєднано до однієї і тієї ж шини.

«Cтрум шукає шлях найменшого опору» - тому, якщо перемикач несправної лінії не вимикається, тоді струм тече з інших ліній, крізь шину до несправності. Залишається тільки вимкнути усі лінії, які можуть продовжувати подавати напругу до місця пошкодження. Завдання досить просте: приєднане реле захисту (будь-якого типу) виявляє помилку і дає команду ВИМК. Ця команда, відправляється на привод автоматичного вимикача (через проміжні реле, контактори). Разом з цією командою ВИМК, запускається, також реле часу, отже починається відлік заданої уставки. Якщо автоматичний вимикач в порядку, він спрацьовує приблизно за 15 мс (після команди ВИМК — НЕ після миті порушення) → несправність вимкнено, захисне реле більше не вимірює помилку → сигнал ВИМК впроваджено.

Якщо автоматичний вимикач не спрацьовує, реле часу вимкнеться і замкне власний контакт по закінченню встановленого часу (приблизно 0,3 - 0,7 с). (Для цифрових захисних реле, ця затримка також, може бути встановлена внутрішньо, для відповідного двійкового виходу). Цей контакт видає сигнал ВИМК у коло — команда подається на всі автоматичні вимикачі, лінії яких, знаходяться на одній шині.

Захист силових трансформаторів[ред. | ред. код]

Для захисту силових трансформаторів, використовуються диференційні релейні схеми. У диференційному захисті (ДЗ)

Схема диференційного захисту. У разі внутрішньої несправності, диференційний струм не дорівнює нулю.

трансформаторів, визначаються струми з боку високої й низької напруги, уточнюється їх різниця та застосовується перший закон Кірхгофа.

Диференційний захист зазвичай, призначено для захисту від міжфазних замикань в обмотках трансформатора та на їх виводах, від замикань між витками однієї фази, а також, від замикань на корпус трансформатора. Але вважається, що основним захистом від замикань між витками однієї фази, є газовий захист — Реле Бухгольца ("газове реле"), а ДЗ є допоміжним.

Захист електродвигунів[ред. | ред. код]

Найпоширенішими електродвигунами, є трифазні асинхронні двигуни (вентиляція, насоси, верстати, тролейбуси, тепловози, електровози, електромобілі, тощо). Залежно від характеру можливих пошкоджень та ненормальних станів роботи, розрізняють декілька основних видів захисту асинхронних двигунів.

Захист від короткого замикання (к.з.), вимикає двигун у разі з'явлення у його силових колах або колах керування, струмів к.з. Здійснюється такий захист, за допомогою: запобіжників, електромагнітних реле, автоматичних вимикачів.

Захист від перевантаження, запобігає неприпустимому перегріванню електродвигуна та забезпечується за допомогою: теплових реле, автоматичних вимикачів з тепловим роз'єднувачем.

Захист від зниження або пропадання напруги (нульовий захист), виконується завдяки використанню: магнітних пускачів, контакторів або спеціальних реле напруги.

Сучасні електронні, універсальні блоки захисту електродвигунів УБЗ, які виробляються в Україні, забезпечують повний захист електродвигуна, разом з постійним контролем опору ізоляції його обмотки.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]