Елен Гордон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елен Гордон-Лазарефф
Hélène Gordon-Lazareff
Ім'я при народженні фр. Hélène Gordon
Народилася 21 вересня 1909(1909-09-21)
Ростов-на-Дону, Росія Росія
Померла 16 лютого 1988(1988-02-16) (78 років)
Ле-Лаванду
·хвороба Альцгеймера
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Місце проживання Париж, Франція Франція
Діяльність редактор журналу Elle,
журналістка у сфері моди
Володіє мовами французька[1]
Заклад Elle, Paris-Soir[d], Q3291666?, Harper's Bazaar і The New York Times Company[d]
Батько Борис Гордон
У шлюбі з П'єр Лазарефф
Діти Мішель Розьє

Елен Гордон-Лазарефф (фр. Hélène Gordon-Lazareff; 21 вересня 1909 — 16 лютого 1988) — французька журналістка, засновниця журналу «Elle», дружина медіамагната П'єра Лазареффа.

Біографія[ред. | ред. код]

Елен Гордон народилася в Ростові-на-Дону у сім'ї російського тютюнового магната Бориса Гордона, відомого мецената і любителя поезії. У власній типографії він друкував вірші символістів і публікував невидані твори Достоєвського[2]. Сім'я Гордон була змушена емігрувати за кордон під час Жовтневого перевороту 1917 року. Батько Елен встиг вивезти з країни свої капітали і вкласти їх у європейські банки, тому в Парижі родина не зазнала бідності[3]. В дитинстві Елен довелося жити в різних містах Європи, але більшу частину свого часу вона провела у Парижі. Навчалася у ліцеї Генріха IV, пізніше — в Сорбонні на факультеті етнології[4]. Закінчивши навчання, засновниця Elle вирушила до Африки. Свої дорожні замітки Елен віднесла головному редактору газети "Paris-Soir", П'єру Лазареффу[5]. Наступного дня їх було включено до номеру, і того ж дня П'єр запропонував дівчині вести дитячу рубрику. У "Paris-Soir" Елен друкувалася під псевдонімом «Tante Juliette» (у перекладі — Тітонька Джульєтт)[6].

Після одруження з П'єром подружжя втікає до Нью-Йорка, тому що у Франції розпочинається переслідування євреїв[en]. В Нью-Йорку Елен продовжує працювати в сфері журналістики і співпрацює з такими виданнями, як Harper's Bazaar і New York Times. Дівчина чудово володіла англійською, тому це допомогло їй у роботі з американськими ЗМІ[ru].

В 1944 подружжя повертається до Франції. П'єр стає генеральним директором видавництва, яке випускає "Paris-Soir". Пізніше цей бізнес піде вгору, що зробить чоловіка Елен першим європейським медіамагнатом.

Повернувшись до Парижу, Елен має намір створити власне видання про моду. Вона відкриває редакцію в тому будинку, де знаходиться "Paris-Soir", тільки двома поверхами вище. В перших випусках, окрім заміток про модні тренди, були розповіді письменниці Колетт, створені за замовленням редакції[7]. Журнал друкувався в США, що дозволило йому мати конкурентну перевагу — можливість розміщення кольорових фотознімків, що не мали на той час французькі видання[ru]. У першому номері Elle були поради про те, як залишатися вільною і привабливою, незважаючи на дефіцит і харчування за талонами, як перешивати старі сукні, щоб вони були в моді, рецепти страв. Журнал швидко набував популярності й став одним із найтиражніших жіночих видань про моду.

Елен Гордон померла у 1988, через 16 років після смерті чоловіка.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Перший шлюб Елен був невдалим. Одружившись у 19 років, вона розлучилася з чоловіком вже через 3 роки. За цей час у подружжя народилася дочка — Мішель. Другим чоловіком Елен став П'єр Лазарефф, головний редактор газети "Paris-Soir". Вони одружилися в 1939 році.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]