Емануель Шафранко
| Емануель Шафранко | |
|---|---|
| Народився | 5 січня 1890[2] Мукачеве |
| Помер | 19 липня 1965[1] (75 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка |
| Країна |  Чехословаччина Угорщина |
| Національність | словаки[2] |
| Діяльність | педагог, політик, дипломат |
| Посада | Member of the Czechoslovak National Assemblyd, ambassador of Hungary to Bulgariad, ambassador of Hungary to Chinad, ambassador of Hungary to East Germanyd, member of the Provisional National Assemblyd і lord-lieutenant of Vas Countyd |
| Військове звання | рядовий[2] |
| Партія | Комуністична партія Чехословаччини, Угорська партія трудящих і Комуністична партія Угорщиниd |
Емануель Шафранко, також Емануїл Сафранко (Emanuel Šafranko, Emánuel Safrankó, 5 січня[3][4] або 5 червня 1890[5][5] Підгоряни[3][4] або Мукачево[5][5] — 19 липня 1965 Будапешт[5][5]) — чехословацький політик, міжвоєнний член Національних зборів від Комуністичної партії Чехословаччини, угорським політиком і дипломатом після Другої світової війни.
Народився 5 січня 1890 року в Підгорянах (передмістя Мукачева)[3], за іншими джерелами — 5 червня 1890 року в Мукачеві.[5][5] Його батько був мірошником. Емануель закінчив шість класів школи, а також отримав професію мельника. Працював у рідному краї мірошником. Пізніше він працював у Будапешті та у 1908 році приєднався до Угорської соціал-демократичної партії (MSZDP). Під час Першої світової війни воював в армії. З 1919 — член Угорської комуністичної партії (МКП). Під час Угорської Республіки рада обіймала посади в місцевому керівництві цього режиму в Кечкеметі. Після падіння Радянської Республіки емігрував до Чехословаччини та в 1921 році був одним із засновників Комуністичної партії. У 1924—1929 роках був членом ЦК Комуністичної партії Чехословаччини. Працював партійним секретарем у Словаччині.[5][5] За даними 1927 р. за фахом був робітником млина у Зволені.[6]
Після довиборів у Підкарпатській Русі 1924 р. став депутатом Народних зборів Підкарпатської Русі.[7] Захищав мандат на парламентських виборах 1925.[8] Але тепер вже як депутат парламенту, обраний у Словаччині.[9] Він також складав присягу словацькою мовою. Під час перебування в Чехословаччині він кілька разів був ув'язнений за свою політичну діяльність.[5]
Наприкінці 1929 року[5] за іншим джерелом у 1930 році (після звільнення з в'язниці)[5] переїхав до Радянського Союзу. У 1932 році закінчив партійну школу в Харкові, у 1934—1938 роках вивчав економіку та політологію в Москві. Потім працював учителем.[5][5] Під час Другої світової війни брав участь у створенні чехословацьких частин в СРСР на Уралі.[5]
У 1945 році повернувся до Угорщини. Навесні 1945 року він став секретарем Угорської комуністичної партії в Кечкеметі. З червня 1945 року був членом Тимчасових угорських національних зборів у Кечкеметі. З травневої конференції партії 1946 року перебував у її керівництві. Потім працював в угорській дипломатії. У 1947 році він був у посольстві в Софії, з 1950 року в Пекіні, з 1954 року до виходу на пенсію в 1957 році, потім у Берліні.[5][5]
- ↑ а б http://mek.oszk.hu/00300/00355/html/ABC13280/13288.htm
- ↑ а б в Databáze Vojenského historického archivu
- ↑ а б в Národní shromáždění Republiky československé v prvém desítiletí (česky) . Státní tiskárna. с. 1307.
- ↑ а б Národní shromáždění Republiky Československé: Poslanecká sněmovna, Senát, Národní výbor, Revoluční národní shromáždění. Životopisná a statistická příručka... (česky) . Šmejc a spol. с. 152.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Safrankó Emánuel (maďarsky) . mek.oszk.hu.
- ↑ 78. schůze (česky) . Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky.
- ↑ 320. schůze, přípis volebního soudu (česky) . Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky.
- ↑ Emanuel Šafranko (česky) . Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky.
- ↑ jmenný rejstřík (česky) . Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky.
|
