Еміл Табаков
| Еміл Табаков | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 серпня 1947[1] (76 років) |
| Місце народження | Русе, Болгарія |
| Громадянство | Болгарія |
| Професії | диригент, композитор, політик |
| Освіта | Національна музична академія |
| Інструменти | контрабас |
| emiltabakov.com | |
Еміл Табаков – болгарський диригент і композитор, автор симфонічної, вокально-симфонічної та камерної музики. [2] Міністр культури Болгарії (12 лютого 1997 — 21 травня 1997).
Еміл Табаков народився 21 серпня 1947 в Русе, Болгарія. Закінчив Національну музичну академію у Софії за спеціальностями диригування у проф. Владі Симеонова, контрабас у проф. Тодора Тошева та композиція у проф. Марина Големінова. Виграв конкурс диригентів імені Миколая Малка в Копенгагені в 1977.
Був диригентом Русенської філармонії, Камерного ансамблю солістів Софії, Софійської та Белградської філармонії, Симфонічного оркестру Білкент-Анкара та Симфонічного оркестру Болгарського національного радіо.
До робіт Табакова належать:
- десять симфоній
- Концерт для оркестру
- Реквієм для хору та оркестру солістів
- Концерт для скрипки, вібрафона, маримби, дзвонів та змішаного хору
- Концерт для двох флейт з оркестром
- Концерт для фортепіано з оркестром
- Концерт для віолончелі та оркестру
Музика Табакова виконувалась у Болгарії, Німеччині, Португалії, США, Японії, Фінляндії, Франції, Австрії, Мексиці, Туреччині та ін. країнах.
У період 1976-1979 працював диригентом Русенської філармонії, у 1979 – 1988 обіймав посаду музичного керівника та диригента Камерного ансамблю Софійських солістів.
Потім у 1985 був призначений диригентом, у 1987 – головним диригентом, у період 1988 – 2000 – музичним керівником та головним диригентом Софійської філармонії, а з 1994 по 1999 – також музичним керівником та головним диригентом. Белградської філармонії.
У 1997 – міністр культури Болгарії у тимчасовому уряді Стефана Софіянського.[3]
З 2008 по 2014 – директор Музичної дирекції Болгарського національного радіо та головний диригент Симфонічного оркестру Болгарського національного радіо.[4]Член Спілки болгарських композиторів.
Табаков творив переважно для великих колективів, включаючи симфонії та інструментальні концерти. Його твори записані та доступні для ЗМІ.[5]
- Концерт для контрабаса з оркестром (1975)
- Концерт для ударних (1976)
- "Зоряна музика" (1978) для симфонічного оркестру
- Симфонія № 1 (1981)
- Симфонія № 2 (1984)
- Концерт для симфонічного оркестру (1985)
- Концертна п'єса для тромбона та струнного оркестру (1985)
- Симфонія № 3 (1988)
- "Ad Infinitum" – концерт для симфонічного оркестру (1989)
- Концерт для оркестру (1995)
- Симфонія № 4 (1997)
- Симфонія № 5 (2000)
- Концерт для двох флейт з оркестром (2000)
- Симфонія № 6 (2001)
- Концерт для фортепіано з оркестром (2003)
- Симфонія № 7 (2005)
- Концерт для віолончелі з оркестром (2006)
- Концерт для альта з оркестром (2007)
- Симфонія № 8 (2009)
- Симфонія № 9 (2015; прем'єра 18 березня 2018 в залі Болгарії)
- Симфонія № 10 (2019; прем'єра 14 березня 2019 в залі "Болграрія")
- ↑ данська Вікіпедія — 2002.
- ↑ Биография на Емил Табаков – emiltabakov.com.
- ↑ Emil Tabakov. Union of the Bulgarian Composers.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Emil Tabakov (Conductor). Bach Cantatas Website.
{{cite book}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ авт. Soames, Nicholas (2012 г.). The Story Of Naxos: The extraordinary story of the independent record label.