Енергетика Італії
Енергія в Італії надходить переважно з викопного палива . Серед найбільш використовуваних ресурсів є нафта (здебільшого використовується для транспортного сектору), природний газ (використовується для виробництва електроенергії та опалення), вугілля та відновлювані джерела енергії. Італія має мало енергетичних ресурсів, і більшість поставок імпортується.
Значна частка електроенергії імпортується, переважно зі Швейцарії та Франції . Частка первинної енергії, що витрачається на виробництво електроенергії, становить понад 35% і неухильно зростає з 1970-х років.
Електроенергія виробляється в основному з природного газу , на який припадає більше половини загальної кінцевої виробленої електроенергії. Іншим важливим джерелом є гідроелектроенергія , яка була практично єдиним джерелом електроенергії до 1960 року. Вітрова та сонячна енергія стрімко зростала між 2010 та 2013 роками завдяки високим стимулам. Італія є одним із найбільших у світі виробників відновлюваної енергії.
В Італії домінує нафтова промисловість (понад 70%). Через брак енергетичних ресурсів країна змушена імпортувати переважну кількість потрібних для нафтової економіки (95% від споживання) та природного газу (60%). З країн Перської затоки нафта надходить морськими шляхами, переробляється на нафтопереробних підприємствах, які знаходяться в портових містах. З Росії та Алжиру експортується газ газопроводами, прокладеними по дну Середземного моря.[1]
На ТЕС виробляється понад 200 млрд кВт/годин — це 65%, основна частина електроенергії в Італії. В Італії ТЕС працюють на імпортному та власному вугіллі, частково на нафті. Орієнтуються на споживача, тому розміщуються біля нафтопереробних заводів, або у великих містах у центрі Італії та на узбережжях Лігурійського, Тірренського, Адріатичного морів.
30% електроенергії виробляють ГЕС, що розміщені на альпійських річках, повний гідроресурс яких оцінюється у 56 млрд.кВт.[2]
у 1987 році в Італії пройшов всенародний рефередум, який дав негативне рішення, щодо роботи АЕС в Італії. Тому АЕС в Італії не працюють. Існують окремі об'єкти альтернативної енергетики[en].
- ↑ Юрківський В.М. Географія країн світу – Промисловість Італії. Електроенергетика Італії. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Промисловість Італії. geograf.com.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
Це незавершена стаття про Італію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |