Енергетика Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білорусь не володіє значними власними покладами паливно-енергетичної сировини (ПЕС). За рахунок власних ПЕС покривається лише 15 % потреб країни (2007), інші 85 % імпортуються — в основному з Росії. Характерна висока концентрація виробництва електроенергії: на 11 найбільших електростанціях зараз виробляється 95% загального обсягу електроенергії. Загальна потужність електростанцій становить близько 10 ГВт, понад 97% електроенергії виробляється на ТЕС.[1]. У 2017 з 34,5 млрд кВт * год виробленої електрики 405 млн.кВт * год було отримано на ГЕС, 97 - на вітрових, 89 - на сонячних установках.[2] На кінець 2019 заплановано відкриття першого блоку Білоруської АЕС.

Історія[ред. | ред. код]

Електроенергетика Білорусі відраховує своє існування з 1889 року, коли була відкрита невелика (1,2 тис. КВт) електростанція в Добруші на місцевій паперовій фабриці, котли якої працювали на вугіллі та дровах. Загальна потужність всіх електростанцій Білорусі в 1913 р склала лише 5,3 тис. КВт, що дозволяло отримувати 3 млн кВт * год електроенергії. Цієї кількості енергії ледь вистачало на освітлення центральних вулиць великих на той час міст і роботу декількох невеликих кінотеатрів. У промисловості електрика майже не використовувалася.

Відповідно до плану ДЕЕЛРО в першу чергу відновили свою роботу електростанції в Мінську, Вітебську, Гомелі, Бобруйську. Найбільшими електростанціями (в 1920-х рр.) були Мінська (3 тис. КВт) і Добруська (1,6 тис. КВт). У 1927 році на Осиновських болотах біля Орші почалося будівництво Білоруської ДРЕС[be] — першої великої електростанції в Білорусі, яка в 1940 р досягла своєї проектної потужності - 34 тис. кВт. Від цієї станції по лініях електропередач отримали дешеву і стійку енергію такі міста, як Вітебськ, Могильов, Орша, Шклов. У роки Другої світової війни електроенергетика Білорусі була знову майже повністю знищена.

Основні потужності сучасної білоруської енергетики були створені в 1960-х - 1970-х рр. Тоді ж була завершена електрифікація сільської місцевості. У 1980-ті під Мінськом почалося будівництво АЕС, але після Чорнобильської катастрофи вона була добудована як ТЕЦ[be]. Друга хвиля інтересу до енергії атома виникла в середині 2000-х і вилилася в будівництво Білоруської АЕС в місті Островець. У 2010-х були побудовані найбільші білоруські ГЕС: Гродненська (2012), Вітебська (2016) і Полоцька (2017). На це ж десятиліття припадає початок щодо швидкого розвитку альтернативної енергетики - сонячної та вітрової.

В даний час загальна потужність електростанцій Білорусі становить понад 8 млн кВт, а виробництво електроенергії - 34,5 млрд кВт * год. На частку Вітебської області та м. Мінська доводиться майже 2/3 всієї електроенергії, що виробляється в країні.

Теплоенергетика[ред. | ред. код]

Мінська ТЕЦ-2 на вулиці Аранська

У Білорусі електроенергетика складається практично з електростанцій одного типу - теплових. Це державні районні електростанції (ДРЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ). ДРЕС виробляють тільки електричну енергію, ТЕЦ - електричну і теплову. Майже половина виробництва електроенергії припадає на ТЕЦ. До 70-х рр. ХХ ст. головними видами палива на електростанціях Білорусі були торф і вугілля, в даний час практично всі великі теплові електростанції в якості палива використовують природний газ. Введення БелАЕС дозволить заощадити близько 5 млрд куб.м природного газу, відповідно, знизити частку викопного палива у виробництві електроенергії з 95% до 60%[3].

Для забезпечення потреб населення в малих містах і селищах створені мініТЕЦ, на яких все більше використовують різне місцеве паливо (біогаз, тирса), частка якого вже заново досягла 30%. Частка торфу в енергобалансі Білорусі значно зменшилась і в даний час складає близько 2-3%, а в місцевих видах палива - близько 15% [4]. Торф'яне паливо використовують Жодинська ТЕЦ, Пружанська міні-ТЕЦ, Бобруйська ТЕЦ-1.

Найбільша електростанція Білорусі — Лукомльська ДРЕС[be] (м. Новолукомль), 2890 МВт.[5]. Вона забезпечує 60% виробництва електроенергії в літній період і 40% в зимовий. Друга за величиною ДРЕС — Березівська[be] у Бєлоозерську, 950 МВт. Уже 90 років продовжує свою невпинну роботу Білоруська ДРЕС[be] у селищі Орєховськ — первісток великої радянської енергетики; з 1986 вона працює на мазуті, з 1999 - на природному газі. Серед теплоелектроцентральей найбільшу потужність мають Мінська ТЕЦ-4[be] і Новополоцька ТЕЦ (1035 і 505 МВт відповідно).

Гідроенергетика[ред. | ред. код]

У республіці є і гідравлічні електростанції (ГЕС). Крім теплових електростанцій, в Білорусі діють понад 30 невеликих гідроелектростанцій. Найбільші з них — Вітебська ГЕС[be] (40 МВт) і Полоцька ГЕС[be] (22 МВт), що стали первістками в каскаді на Західній Двіні. Гродненська ГЕС (17 МВт) на р. Німан, Осиповицька ГЕС[be] (2,2 МВт) на р. Свіслоч і Чигиринська (1,5 МВт) на р. Друть. До 2020 р планується довести сумарну потужність гідроелектростанцій до 200 МВт. Рівнинний характер території і спокійний характер течії річок в широких долинах (за винятком Західної Двіни і її приток) - причини, які зумовили слабкий гідропотенціал Білорусі.

Ядерна енергетика[ред. | ред. код]

Будується Білоруська АЕС поряд з містом Островець недалеко від кордону з Литвою. АЕС буде мати два реактори загальною потужність 2300 МВт. Запуск першого енергоблоку БелАЕС запланований на кінець липня 2019 року, виведення блоку на проектну потужність 1200 МВт відбудеться в грудні того ж року.[6] З пуском АЕС Білорусь повинна перетворитися в нетто-експортера електроенергії.[7] Введення БелАЕС дозволить заощадити близько 5 млрд куб.м природного газу, відповідно, знизити частку викаплёвага палива у виробництві електроенергії з 95% до 60%[8].

Відновлювана енергетика[ред. | ред. код]

Ведеться робота, спрямована на використання нетрадиційних (альтернативних) джерел електрики. Перші з них - енергія вітру і сонця. Особливо інтенсивний розвиток альтернативної енегетики почався в другій половині 2010-х. До 2016 року першість обіймала вітрова енергетика, в 2016 ініціативу перехопила сонячна.

Вітрова[ред. | ред. код]

У країні вже визначені 1640 пунктів, де можна поставити вітроенергетичні установки, хоча швидкість вітру над територією Білорусі становить в середньому не більше 3,5-5 м / с, а для економічної вигоди вітряків вона повинна досягати 7-12 м / с. Кращі для вітроенергетики умови спостерігаються на височинах: Новогрудській, Ошмянській, Мінській, Оршанській.

До 2010-х поодинокі установки вже діяли в Мінській і Гродненській областях. На 2017 рік найбільшим вітроенергетичним об'єктом є Новогрудський вітропарк, що належить філії РУП «Гродноенерго» Лідських енергетичних мереж. Перша вітроустановка з'явилася тут біля села Грабники в 2011 році. Вітряк показав хороші результати. У 2016 році неподалік завершили установку відразу 5 подібних установок китайської компанії «HEAG». Створення вітропарку обійшлося державі в 13 мільйонів доларів. Щорічне вироблення електроенергії становить близько 22 млн кВт * год. Такий обсяг згенерованої енергії дозволяє заощадити 4,5 млн кубічних метрів газу на рік (700 000-800 000 доларів). Станцію обслуговують 10 сертифікованих співробітників «Гродноенерго».[9]

За прогнозами, до 2020 року енергетична потужність вітроустановок складе 289 МВт з виробленням до 500 млн кВт * год[10]. До 2030-го - приблизно 500 МВт.[11]

Сонячна[ред. | ред. код]

Друге джерело нетрадиційної енергії - сонячна енергія. Однак для Білорусі вона буде обходитися набагато дорожче, ніж гідравлічна. Сьогодні сонячна енергетика стоїть на рівних з вітровою - на кожен вид припадає близько 0,3% загального виробітку електроенергії, що є мізерними цифрами, особливо на тлі європейських країн. Проте, в 2014-2017 роках обсяги отриманої за рахунок сонця електроенергії зросли в 45 разів - з 2 до майже 90 млн кВт * год.[12] Відповідно до державної програми «Енергозбереження», до 2020 року в країні планується будівництво не менше 250 МВт сонячних електростанцій. Судячи з усього, ця програма буде навіть перевиконана.

На лютий 2019 року найбільшими об'єктами сонячної енергетики Білорусі є (в хронологічному порядку, який поки що збігається з порядком зростання потужності):

  • Мядельська ферма (в 500 м від траси Вільнюс - Полоцьк, 5,7 МВт).
  • Брагінська СЕС (Солар ІІ); побудована в 2016 компанією «Велком» (18,5 МВт), вартість проекту - 24 млн євро[13]
  • Речицьке ферма; потужність 55 МВт, площа 115 га, 218 тис.сонечних панелей; замовником є компанія «Білорусьнафта», відкрита в 2017 році.[14] Дала району 60 робочих місць.

В 2019 очікується відкриття найбільшої сонячної ферми від компанії «Солар Ленд» площею 220 га потужністю 109 МВт в Чериковському районі.[15] Таким чином, очевидно розташування ферм на південному сході країни, де найбільша кількість сонячних днів.

Біогазова енергетика[ред. | ред. код]

У Мінській області вже працюють біоенергетичні установки в Снові (2 МВт) і Лані (1,2 МВт), а в Гомельській області - Хойніцька ТЕЦ (0,5 МВт) на рапсовій олії.

Біогазова енергетика в Білорусі починалася з еспериментальних комплексів: БГЕК типу КОБАС-1 (1992, Каменецький район), БГЕК в Кобринському районі і БГЕК в Бялиніцькому районі.

В середині 2000-х років були введені в експлуатацію біогазові енергетичні комплекси:

  • БГЭК ААТ «Гомельская птушкафабрыка» встановленою потужністю 330 кВт.
  • БГЭК РСУП "Племптушказавод «Беларускі» в Мінському районі поблизу Заславля, встановленою потужністю 340 кВт.
  • БГЭК РУСП "Селекцыйна-гібрыдны цэнтр «Заходні» в Берестейському районі (20 км від Берестя), встановленою потужністю 500 кВт. Річне виробництво електроенергії 3,7 млн кВт * год, теплової енергії - 4,8 кВт * год на рік, що становить ~ 25% потреб в енергоресурсах РУСП "Селекційно-гібридний центр" Західний ". Вартість БГЕК становила 6,7 млрд руб. (12.2007). Майданчик БГЕК розташований біля найбільшого тваринницького комплексу (70 тис. голів свиней) Берестейської області. Складається з трьох метатанків.

Тоді ж були заплановані наступні комплекси:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. CIA: World Factbook - Belarus
  2. Промышленность Республики Беларусь. Статистический сборник. — Мн.: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2018. — С. 146.
  3. Беларусь с вводом АЭС снизит долю газа в производстве электроэнергии до 60%
  4. О развитии торфяной промышленности в Беларуси
  5. http://www.vitebsk.energo.by/
  6. Запуск первого энергоблока БелАЭС состоится через год – Семашко
  7. Ввод БелАЭС обеспечит Беларуси мощный экспортный потенциал - Минэнерго
  8. Беларусь с вводом АЭС снизит долю газа в производстве электроэнергии до 60%
  9. Ветроэнергетика в Беларуси: потенциал высок, барьеры тоже
  10. стратегії розвитку на 2011—2015 роки.
  11. Беларусь располагает одним из лучших ресурсов в Европе для развития ветроэнергетики
  12. Как в Беларуси развивается солнечная энергетика
  13. Запущена крупнейшая в Беларуси солнечная электростанция
  14. Под Речицей введена в эксплуатацию самая мощная в стране солнечная электростанция
  15. Крупнейшая в Беларуси солнечная электростанция появится в Чериковском районе в 2019 году
  16. а б в г д е ж и к л Пастанаўленне СМ РБ 31.8.2007 № 1122 «Аб мерапрыемствах па реалізацыі Дырэктывы Прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 14.6.2007 № 3»
  17. Пералік праектаў, планаваных да рэалізацыі ў рамках Дзяржаўнай праграмы інавацыйнага развіцця Рэспублікі Беларусь на 2007—2010 гады: Мінсельгасхарч // Указ прэзідэнта Рэспублікі Беларусь ад 26.3.2007 № 136.

Літаратура[ред. | ред. код]

  • Геаграфія Беларусі: вучэб. дапам. для 10-га кл. устаноў агул. сярэд. адукацыі з беларус. мовай навучання / М. М. Брылеўскі, Г. С. Смалякоў; пер. з рус. мовы Н. М. Брылеўскай, В. Л. Смаляковай. — 3-е выд., перапрац. — Мінск: Нар. асвета, 2012. — 303 с.: іл. ISBN 978-985-03-1787-2
  • Стратегии развития энергетического потенциала Республики Беларусь на 2011—2015 годы.
  • Авимова К. Энергия с фермы // Белорусский Рынок № 9(744), 5-12 марта 2007

Шаблон:Промисловість Білорусі