Енергетика України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диспонування України енергетичними ресурсами[1]
Демографічна інформація
Населення, млн (2009) 45.7
Площа, км² (2009) 603.7
Макроекономічна інформація (2008)
ВВП, млрд $ 337
Реальний приріст ВВП, % 2.1
Прямі іноземні інвестиції (нетто), млн $ (2007) 9,218
Розподіл електроенергії, ГВт (2018)[2]
Генерація 20.5
Споживання 15.21
Експорт не відомо.
Імпорт 0.0
Встановлені потужності, ГВт (2019)
АЕС 13.84
ТЕС 34.92
ГЕС 6.05
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) 3.91[3]
Загалом 58.72
Середньодобові генеруючі потужності, ГВт/год (2019)
АЕС 11,5
ТЕС 6
ГЕС 1,1
Газові 2
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) 0,7

Енерге́тика України — сукупність галузей господарства країни, які вивчають і використовують енергетичні ресурси задля вироблення, перетворення, передавання та розподілу енергії.

Енергетичні ресурси[ред. | ред. код]

Докладніше: Енергетичні ресурси
Див. також: Державний баланс запасів корисних копалин України

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході країни. Ці енергетичні ресурси можуть використовуються на ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інші). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська тощо). В середньому понад 55 % електроенергії в Україні генерують АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південноукраїнська). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх частина, постачалася (здебільшого з Російської Федерації і Туркменістану). 2001 року, структура споживання електроенергії та палива мала вигляд: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.

Таблиця  – Споживання паливно-енергетичної сировини галузями господарства України у 2000 р.

Споживання Одиниця вимірювання Всього В тому числі, %
промисловість сільське господарство будівництво транспорт житлово-комунальне господарство
Всі види палива млн т у.п. 176,2 73,0 2,3 0,6 4,2 5,8
У тому числі:
Вугілля млн т 63,3 92,6 0,2 0,2 0,6 0.3
Вугілля брикет тис. т 143,4 8,8 0,1 0,0 0,1 0,1
Газ природний млрд м³ 68,4 57,8 0,4 0,2 6,5 12,3
Газ скраплений тис. т 188,6 4,7 0,6 0,7 4,8 16,9
Нафта і газоконденсат млн т 9,4 99,7 0,0 0,3 0,0 0,0
Торф тис. т 416,9 96,6 0,0 0,0 0,0 0,0

Газове видобування[ред. | ред. код]

Докладніше: Газова промисловість України

Україна була першою із республік колишнього СРСР, яка видобувала газ. У Дашаві (Львівська область — ред.) газ почали видобувати ще у 20-х роках минулого століття. Тоді ж було прокладено газопровід Дашава-Дрогобич. Потім, від Дашави через Польщу на Берлін, після війни той газопровід був розібраний, і прокладено газопровід Дашава-Київ, згодом — Дашава–Москва. Ще пізніше через Мінськ було прокладено газопровід до Санкт-Петербурга. Дашава була одним із найбільших газових родовищ у Радянському Союзі. Після Дашави були відкриті інші родовища, всі вони мали запаси не менше 30 мільярдів кубів газу, тобто, вони були досить потужні. Але згодом було відкрито надто потужне родовище Шебелинка (Харківська обл. — ред.). І 1973 року, український видобуток газу сягнув найбільшої позначки у 68 мільярдів кубометрів. Після цього почався спад видобування, і сьогодні (2020-і) Україна видобуває 20-21 мільярд кубометрів.

Список підприємств[ред. | ред. код]

Список діючих електростанцій України
Назва Тип Розташування Потужність, МВт Дата пуску Примітка
БГУ Ґудвеллі Україна Біогазова Копанки 1,166 2014 Біогазовий завод на свинячій гноївці
Білоцерківська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Біла Церква 120 1970 Паливо: мазут (основне), природний газ
Ботієвська ВЕС Вітряна Приморський Посад 199,88[4] 2012
Бурштинська ТЕС Теплова Бурштин 2400 1969
Вуглегірська ТЕС Теплова Світлодарськ 1200 1972
ГТС Алчевського МК Теплова Алчевськ 303 2013 Паливо: коксовий, доменний, конвертерний газ. З 2014 на окупованій території
Дарницька ТЕЦ (Київська ТЕЦ-4) Теплоелектроцентраль Київ 160 1954 Паливо: вугілля (основне), природний газ
Дніпровська ГЕС Гідравлічна Запоріжжя, р. Дніпро 1569 1932
Дніпровська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Кам'янське 61,6 1932
Дністровська ГАЕС Гідроакумулююча Розкопинці, Дністер 972 2009
Дністровська ГЕС-1 Гідравлічна Новодністровськ, Дністер 702 1981
Дністровська ГЕС-2 Гідравлічна Нагоряни (Могилів-Подільський район), Дністер 40,8 1999
Добротвірська ТЕС Теплова Добротвір 500[5] 1956
Донузлавська ВЕС Вітряна Новоозерне 17,2[6] 1992 З 2014 на окупованій території
Дунайська СЕС Сонячна Арциз 43,14 2012
Запорізька АЕС Атомна Енергодар 6000[7] 1984
Запорізька ТЕС Теплова Енергодар 1200 1973 Паливо: вугілля, газ
Зміївська ТЕС Теплова Слобожанське 2175 1960
Зуївська ТЕС Теплова Зугрес 1245 1982 З 2014 на окупованій території
Зуївська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Зугрес 18 1932
Калуська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Калуш 80 1967
Камиш-Бурунська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Керч 30 1938 Паливо: природний газ (основне), мазут. З 2014 на окупованій території
Канівська ГЕС Гідравлічна Канів, р. Дніпро 444[8] 1972
Каховська ГЕС Гідравлічна Нова Каховка, р. Дніпро 351[9] 1955
Київська ГАЕС Гідроакумулююча Нові Петрівці, р. Дніпро 235,5 1970
КГУ Глибоцька Біогазова Глибоке 1,06 2013
КГУ Рожівська Біогазова Рожівка 0,89 2014
Київська ГЕС Гідравлічна Вишгород, р. Дніпро 408,5 1964
Київська ТЕЦ-5 Теплоелектроцентраль Київ 700 1971
Київська ТЕЦ-6 Теплоелектроцентраль Київ 500 1981
Кіровоградська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Кропивницький 15 1930 Паливо: природний газ
Краматорська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Краматорськ 120 1935
Краснодонська ВЕС Вітряна Краснодонський район 25[10] 2013 З 2014 на окупованій території
Кременчуцька ГЕС Гідравлічна Світловодськ, р. Дніпро 692[11] 1959
Кременчуцька ТЕЦ Теплоелектроцентраль Кременчук 255 1965
Криворізька ТЕС Теплова Зеленодольськ 2820 1965
Курахівська ТЕС Теплова Курахове 1487 1941
Ладижинська ТЕС Теплова Ладижин 1800 1970
Лисичанська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Лисичанськ, ЛисСода 15 1930
Луганська ТЕС Теплова Щастя (місто) 1425 1956
Львівська ТЕЦ-1 Теплоелектроцентраль Львів 20 1908
Мірновська ВЕС Вітряна Криловка 20,8[6] 2004
Миколаївська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Миколаїв 40 1902 Паливо: природний газ (основне), мазут
Миронівська ТЕС Теплова Миронівський 275 1953
Нікопольська СЕС Сонячна Старозаводське 246,15[12] 2019
Новоазовська ВЕС Вітряна Безіменне 79,3[13] 1998 З 2014 на окупованій території
Новороздільська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Новий Розділ 44 1958
Новояворівська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Новояворівськ 26 2006
Одеська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Одеса 68 1947
Олександрійська ТЕЦ-3 Теплоелектроцентраль Олександрійське 59,5 1957
Останінська ВЕС Вітряна Зелений Яр 25[10] 2011
Охтирська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Охтирка 12,75 1960 Паливо: природний газ, мазут
Очаківська ВЕС Вітряна Дмитрівка 37,5 2012
Первомайська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Первомайський 48 1972
Південноукраїнська АЕС Атомна Южноукраїнськ 3000 1982
Очаківська ВЕС Вітряна Дмитрівка 37,5 2012
Покровська СЕС Сонячна Покровське 323,29[12] 2019
Рівненська АЕС Атомна Вараш 2835[14] 1980
Сакська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Саки 149,4 1955 Паливо: природний газ. З 2014 на окупованій території
Севастопольська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Севастополь 33 1937 З 2014 на окупованій території
Середньодніпровська ГЕС Гідравлічна Кам'янське, р. Дніпро 352[15] 1963
СЕС Богуслав Сонячна Богуслав 54 2020[16]
СЕС Болград Еліос Сонячна Болград 6,16 2020
СЕС Болград Солар Сонячна Болград 34,14[17] 2013
СЕС Кам'янка Сонячна Кам'янка 32 2020[18]
СЕС «Митяєво» Сонячна Митяєве 31,6 2012 З 2014 на окупованій території
СЕС «Охотникове» Сонячна Охотникове 80[19] 2011 З 2014 на окупованій території
СЕС «Перове» Сонячна Перове 105,56 2011 З 2014 на окупованій території
Сєвєродонецька ТЕЦ Теплоелектроцентраль Сєвєродонецьк 260 1952
Сімферопольська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Сімферополь 100 1958 З 2014 на окупованій території
Слов'янська ТЕС Теплова Миколаївка 880 1954
Смілянська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Сміла 6 1953 Біопаливо
Старобешівська ТЕС Теплова Новий Світ 1600[20] 1958 З 2014 на окупованій території
Старокозацька СЕС Сонячна Старокозаче 42,95 2012
Сумська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Суми 40[21] 1957
СЕС «Родникове» Сонячна Родникове 7,5 2011 З 2014 на окупованій території
Тарханкутська ВЕС Вітряна Красносільське, Новосільське 15,5 2001 З 2014 на окупованій території
Ташлицька ГАЕС Гідроакумулююча Южноукраїнськ, Південний Буг 302 2006
Теребле-Ріцька ГЕС Гідравлічна Хустський район, Теребля та Ріка 27 1956
ТЕС Біогазенерго Теплова Іванків 6 2016 Біопаливо.
ТЕЦ-1 Криворіжсталь Теплоелектроцентраль Кривий Ріг, Криворіжсталь 50
ТЕЦ-1 ММК ім. Ілліча Теплоелектроцентраль Маріуполь, Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча 37 Паливо: доменний газ
ТЕЦ-2 Криворіжсталь Теплоелектроцентраль Кривий Ріг, Криворіжсталь 62
ТЕЦ-2 ММК ім. Ілліча Теплоелектроцентраль Маріуполь, Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча
ТЕЦ-3 Криворіжсталь Теплоелектроцентраль Кривий Ріг, Криворіжсталь 120
ТЕЦ АКХЗ Теплоелектроцентраль Авдіївка, АКХЗ 90
ТЕЦ Азовсталь Теплоелектроцентраль Маріуполь, Азовсталь 87 Паливо: доменний газ
ТЕЦ АМК Теплоелектроцентраль Алчевськ, АМК 86 Паливо: доменний, коксовий газ
ТЕЦ Запоріжсталь Теплоелектроцентраль Запоріжжя, Запоріжсталь 35[21] 1933
ТЕЦ Євгройл Теплоелектроцентраль Миколаїв 5[22] 2017 Біопаливо.
ТЕЦ Кіровоградолія Теплоелектроцентраль Кропивницький 26,7 2009 Біопаливо
ТЕЦ Комбінат Каргілл Теплоелектроцентраль Донецьк 2 2008 Біопаливо. З 2014 на окупованій території
ТЕЦ Свема Теплоелектроцентраль Шостка, Свема 115 1956
ТЕЦ ЛИНІК Теплоелектроцентраль Лисичанськ, НПЗ 110 1976
ТЕЦ Стирол Теплоелектроцентраль Горлівка, Стирол 25 2007 З 2014 на окупованій території
ТЕЦ шахти ім. Засядька Теплоелектроцентраль Донецьк 36,35 2007 З 2014 на окупованій території
Трипільська ТЕС Теплова Українка 1800 1969
Харківська ТЕЦ-2 Теплоелектроцентраль Есхар 74[23] 1930
Харківська ТЕЦ-3 Теплоелектроцентраль Харків 62[23] 1934
Харківська ТЕЦ-4 Теплоелектроцентраль Харків 15 1931
Харківська ТЕЦ-5 Теплоелектроцентраль Подвірки 470 1979
Херсонська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Херсон 80 1956
Хмельницька АЕС Атомна Нетішин 2000[24] 1987
Черкаська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Черкаси 230 1961
Чернігівська ТЕЦ Теплоелектроцентраль Чернігів 210 1964

Електроенергетика[ред. | ред. код]

Докладніше: Електроенергетика України

Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні: вугілля, мазуту, природного газу, використанні: атомної енергії, енергії річок, енергії відновних джерел, таких як енергія сонця, вітру, біогазу та біомаси, геотермальної енергії.

27 червня 2019 року «Укренерго» провело перший день торгів на новому ринку електричної енергії, давши таким чином старт його роботі.[25]

Відновлювана енергетика[ред. | ред. код]

Докладніше: Відновлювана енергетика України

2018 року, Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати. У цьому переконані фахівці Національного енергетичного агентства Ісландії, які досліджували цю галузь в Україні. Загалом сторони домовилися налагодити постійний обмін інформацією про потенційні спільні проєкти у геотермальній енергетиці.[26]

За даними ДП «Гарантований покупець» станом на 15 вересня 2020 року, заборгованість «Укренерго» перед ДП з компенсацій «зеленого» тарифу становить 21,8 млрд грн. «Укренерго», зокрема, планувало взяти кредитні кошти у МФО, щоб розрахуватися з боргами перед виробниками електроенергії з ВДЕ, а також знизити навантаження на споживачів шляхом меншого підвищення тарифу компанії на передавання електроенергії. Але Верховна Рада України відхилила урядовий законопроект № 3960 про внесення змін до закону про бюджет на 2020 рік щодо надання за рішенням уряду державних гарантій для міжнародного кредитування проектів в сфері електроенергетики [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.][27].

Біоенергетика[ред. | ред. код]

Докладніше: Біоенергетика України

24 січня 2018 року під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України було розглянуто питання наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва.[28]

Теплова енергетика[ред. | ред. код]

Докладніше: Теплова енергетика України

Основою сучасної теплової енергетики є стаціонарні паротурбінні теплові електростанції, які виробляють переважну частину загальної кількості електричної енергії. Для енергопостачання магістральних газопроводів та покривання пікових навантажень застосовують газотурбінні електростанції. Окрім основних джерел електропостачання — районних конденсаційних електростанцій, діють теплоелектроцентралі й атомні електростанції. Набувають поширення паро-газотурбінні установки, які дають змогу зменшувати (близько 5 %) питому витрату тепла на виробництво електроенергії. Для потужних електростанцій розробляються установки, до складу яких входять магнітогідродинамічні генератори у поєднанні зі звичайними паротурбінними станціями.

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2022)

Влив російсько-української війни на енергетику України[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська економічна війна

Криза 2014 року[ред. | ред. код]

Через війну на сході України скоротилось видобування вугілля на Донбасі, яке використовується на теплоелектростанціях України (так, видобуток за жовтень 2014 року впав порівняно з жовтнем 2013 року на 64,9 % або на 2 108 млн тонн[29]). Український уряд з метою перенаправлення постачань вугілля, зробив закупку вугілля у Південно-Африканській Республіці через британську компанію «Steel Mont Trading Ltd», за ціною 86 доларів тонна, за умовою CIF (корабель з вугіллям в українському порту) з базовою калорійністю 5500 ккал/кг та 20 % передоплатою, що є важливим аргументом на користь цього постачальника, адже інші постачальники вимагали 100 % передплату. Вугілля з ПАР, нижчої якості українського або російського вугілля, але завданням цієї дії, була закупівля вугілля в іншій країні, але не Російській Федерації. В Україні розгорілася суперечка через завищену ціну на неякісне вугілля. Вже з кінця вересня 2014 року на адресу ПАТ «Центренерго» приходили пропозиції від компаній, зареєстрованих на Кіпрі, які пов'язані з російським бізнесом або представниками «Сім'ї Януковича»[30][31]. На думку видання «Тексти.org.ua» ціна у 86 доларів за тонну за умовою CIF відповідна терміновості контракту, його обсягам та транспортуванню до порту покупця, у вартості контракту немає ознак корупції, завищення ціни та підозрілих контрагентів.[32] Собівартість вугілля із ПАР з доправленням до українських теплоелектростанцій, складає 110—112 доларів за тонну.[33]

Наслідки вторгнення 2022 року[ред. | ред. код]

Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (18 серпня 2023)

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до спаду споживання електроенергії на 35 %[34]. Російські війська захопили Луганську і Запорізьку ТЕС[35], окупували Запорізьку АЕС[36]. Авіаційними ударами зруйновані Охтирська і Кременчуцька ТЕЦ[37].

Через обстріли російських військ енергетичної інфраструктури, станом на 1 червня 2022 року, знеструмлено 767 населених пунктів. Без електропостачання опинилося майже 632 тисяч споживачів[38].

18 травня 2022 року повністю відновлено електропостачання Київської області[39], яка перебувала під російською окупацією з 24 лютого по 2 квітня[40]. Ремонтні роботи на електромережах Київської області проводилися з 3 квітня по 18 травня. За цей час відновлено 1600 км електромереж 71 високовольтну підстанцію та 2975 трансформаторних підстанцій[41]. Компанія ДТЕК Ріната Ахметова вклала 300 млн грн в першочергове відновлення електромереж Київської області, щоби повернути світло 260 тисячам споживачів[42]. Загальна сума необхідних інвестицій для повернення електромереж до довоєнного стану становить 1 млрд грн[43].

Навмисні ракетні обстріли російськими військами енергетичного устаткування України (вугільних електростанцій, ТЕЦ, гідроелектростанцій, трансформаторних підстанцій, ЛЕП) на початку жовтня 2022 року[44], в українській енергетичній системі сталися збої в електропостачанні. Повторні ракетні обстріли РФ цивільної енергетичної інфраструктури, призвели до аварійних вимкнень електроенергії майже по всій країні. Вже на початку листопада, на заході України почали застосовувати графіки віялових вимкнень електроенергії, але згодом українським енергетикам вдалося полагодити велику частину обладнання.[45] Подальше вороже ракетне бомбардування 23 листопада — по Україні було випущено приблизно 90 крилатих ракет (72 збито українською ППО), спричинило ще дужче погіршення становища в енергосистемі і аварійного вимкнення напруги по всій країні, коли енергетична система України критично розбалансувалася і на чималий проміжок часу, впала.[46] Через загальну нестачу електроенергії у мережі обсягом майже в 30% (зокрема пов'язану із зимовим похолоданням) і відсутність запасного електрообладнання (навіть у світі — особливо силових трансформаторів великої потужності), 29 листопада у «ДТЕК Мережі» що працює у Києві та області, Одесі, на Дніпропетровщині та Донеччині, підтвердили можливе вмикання електроенергії споживачам, всього по 5-6 годин на добу.[47]

Перспективи енергетики України[ред. | ред. код]

За оцінками деяких міжнародних експертів, Україна посідає перше місце в Європі за коефіцієнтом транзитності — завдяки власному як вигідному географічному положенню у центрі Європи, так і достатньо розвиненій системі наземних і водних шляхів сполучення. В перспективі створення Балто-Чорноморського союзу, використовуючи географічне розташування та можливості, Україна могла б стати країною-транзитером енергоресурсів з Азербайджану, Казахстану, Туркменістану, Іраку та Ірану до Центральної та Західної Європи. Далекосяжними, зокрема, вважаються будівництва газопроводів, передусім з Ірану та Іраку крізь Туреччину, Чорне море, Україну й далі до Європи (у даному випадку Туреччина має більше переваг (як транзитна країна) порівняно з країнами Південного Кавказу, де Росія і її «Газпром» мають досить помітний вплив). Серед можливих масштабних польсько-українських спільних проєктів, слід назвати проєкт приєднання української ГТС до європейського газового коридору «Північ — Південь», що відкрило б доступ Україні до європейського газового ринку, а також до потужностей польського LNG-терміналу поблизу Свіноуйсьце.

Що ж стосується російського впливу в українській енергетиці, то гарною відповіддю України на виклики, могла б бути диверсифікація джерел і маршрутів постачання енергоносіїв до України. Основними способами здійснення цієї мети, може бути отримання нафти і газу із регіону Каспійського моря, Центральної Азії і Близького Сходу[48].

Згідно повідомлення пресслужби Міністерства енергетики України від 08.04.2023 року, енергетичні відомства України та США разом за ініціативою Net Zero World розпочали готувати програму співпраці щодо розвитку українського енергетичного сектору. Програма передбачатиме також співпрацю у розвитку систем передачі електроенергії та будівництва в Україні малих модульних реакторів[49]. Енергоатом та британська компанія Rolls-Royce SMR також підписали Меморандум про взаєморозуміння, який надасть можливості для майбутньої співпраці щодо відновлення України шляхом розгортання малих модульних реакторів[50].

Див. також[ред. | ред. код]

Загальне
Україна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Джерело: CIA Factbook, U. S. energy information administration, Unated Nation Conference on Trade and Developement. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 9 жовтня 2012.
  2. ↑ Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Інформація про роботу електроенергетичного комплексу за 12 місяців 2018 року. mpe.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  3. ↑ Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на II квартал 2019) (PDF). https://saee.gov.ua/. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019.
  4. ↑ На полную мощь заработала крупнейшая ветроэлектростанция страны. Архів оригіналу за 6 серпень 2014. Процитовано 26 квітень 2014.
  5. ↑ Проєктна потужність 700, перемарковано до 600, блок 100 МВт виведено з експлуатації у 2011[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березень 2014. Процитовано 10 вересень 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Сторінка ЗАЕС на сайті Енергоатому. Архів оригіналу за 15 лютий 2013. Процитовано 27 січень 2013.
  8. ↑ Канівська ГЕС на сайті Укргідроенерго. Архів оригіналу за 19 березень 2012. Процитовано 27 січень 2013.
  9. ↑ Каховська ГЕС на сайті Укргідроенерго. Архів оригіналу за 19 березень 2012. Процитовано 27 січень 2013.
  10. ↑ а б «Ветропарки Украины» запускают еще одну ветроэлектростанцию
  11. ↑ Кременчуцька ГЕС на сайті Укргідроенерго. Архів оригіналу за 19 березень 2012. Процитовано 27 січень 2013.
  12. ↑ а б https://www.energo.ua/ua/assets
  13. ↑ 21,8 МВт до 2010 плюс 23 вітроагрегати по 2,5 МВт 2011–2012
  14. ↑ Офіційна сторінка РАЕС. Архів оригіналу за 11 лютий 2013. Процитовано 27 січень 2013.
  15. ↑ Дніпродержинська ГЕС на сайті Укргідроенерго. Архів оригіналу за 19 березень 2012. Процитовано 27 січень 2013.
  16. ↑ https://scatec.com/locations/ukraine/#boguslav-ukraine-54-mw
  17. ↑ «Болград Солар» начало пусконаладку гелиоэлектростанции мощностью 34 МВт в Одесской области
  18. ↑ https://scatec.com/2020/12/30/scatec-starts-commercial-operation-of-another-32-mw-in-ukraine/
  19. ↑ Укренерго: зміни встановленої потужності ОЕС України в 2011 році[недоступне посилання з серпня 2019]
  20. ↑ 1575 МВт [Архівовано 2022-02-22 у Wayback Machine.] плюс збільшення потужності реконструйованого блоку на 25 МВт[недоступне посилання з серпня 2019]
  21. ↑ а б Электроснабжение промышленных комплексов. Архів оригіналу за 24 липень 2013. Процитовано 7 серпень 2013.
  22. ↑ https://www.energo.ua/ua/assets/chp_yevhroyl
  23. ↑ а б Зміївська ТЕС. Архів оригіналу за 12 жовтень 2009. Процитовано 2 вересень 2011.
  24. ↑ Сторінка ЗАЕС на сайті Енергоатому. Архів оригіналу за 13 січень 2013. Процитовано 27 січень 2013.
  25. ↑ В Україні запрацював енергоринок. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 червня 2019. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
  26. ↑ Україна спільно з Ісландією розвиватиме геотермальну енергетику. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 жовтня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
  27. ↑ Рада провалила законопроект про кредити «Укренерго» для погашення боргів ВДЕ. kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  28. ↑ В Україні обговорили можливість впровадження біоенергетики в сільське господарство. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  29. ↑ Видобуток вугілля в Донецькій області впав на 65 %. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. 12.11.2014.
  30. ↑ Любовь Петрушко. Уголь на троих: какую роль в «африканском» скандале сыграли Минэнерго, Россия и Ахметов. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] Delo.UA. 12.11.2014. (рос.)
  31. ↑ Катерина Пешко. Угольный скандал. В игру вступает Россия (РАССЛЕДОВАНИЕ). [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] Главком. 11.11.2014.
  32. ↑ Скільки насправді коштує південоафриканське вугілля — дослідження «Текстів». Тексти.org.ua. 13.11.2014.
  33. ↑ Україна купить півмільйона тонн вугілля в Росії. [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] УНІАН. 13.11.2014.
  34. ↑ Втрата половини експорту, руйнування промислових гігантів та удар по держбюджету. Економіка пройшла перший місяць війни. Що далі? Головне зі звіту ЦЕС — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  35. ↑ В Енергодарі не працює Запорізька ТЕС, оскільки закінчилось вугілля. Громадське радіо (укр.). Процитовано 6 червня 2022.
  36. ↑ Окупанти ставлять під загрозу роботу ЗАЕС. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  37. ↑ Війська рф знову вдарили ракетами по Кременчуцькій ТЕЦ — 180 тисяч людей можуть залишитися взимку без тепла | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  38. ↑ Міністерство енергетики України (1 червня 2022). Робота енергосистеми України на 1 червня 2022 року. Facebook (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  39. ↑ У Київській області повністю відновлено електропостачання після вторгнення армії Путіна. ТСН.ua (укр.). 18 травня 2022. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  40. ↑ Вся Київська область звільнена від військ РФ – Міноборони. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  41. ↑ Енергетики ДТЕК повністю відновили електропостачання на Київщині — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 6 червня 2022.
  42. ↑ ДТЕК інвестував у відновлення мереж на Київщині 300 млн грн. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  43. ↑ Інвестиції у відновлення зруйнованих електромереж Київскьої області складуть 1 млрд гривень, - ДТЕК. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  44. ↑ В Україні поки не планують нових аварійних вимкнень світла. Ситуацію з електропостачанням стабілізували. hromadske.ua (укр.). Процитовано 30 листопада 2022.
  45. ↑ В "Прикарпаттяобленерго" пояснили, чому не у всіх споживачів третьої групи відімкнули світло. 8 листопада 2022.
  46. ↑ Екстрені відключення: Укренерго попередило про аварійні обмеження в чотирьох областях. Економічна правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2022.
  47. ↑ Світло вмикають по 5-6 годин на добу: коли зміниться ситуація. ТСН.ua (укр.). 29 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
  48. ↑ Олексій Волович (31 травня 2016). Балто-Чорноморський Союз: перспективи реалізації (частина 2). Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» (укр.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 26 червня 2022.
  49. ↑ Повідомлення пресцентру Міністерства енергетики України від 08.04.2023 року
  50. ↑ Україна та США готують спільну програму співпраці з декарбонізації та сталості української енергетики. 09.04.2023, 11:35

Посилання[ред. | ред. код]

Енергетика України
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?

Література та джерела[ред. | ред. код]

  • Підготовка проектних пропозицій із чистої енергії. Практичний посібник: практ. посіб. / Агентство США з міжнар. розвитку ; Проект USAID "Муніцип. енергет. реформа в Україні ; [під заг. ред. Р. Ю. Тормосова, О. П. Романюк, К. Р. Сафіуліної]. — Київ: ТОВ «Поліграф плюс», 2015. — 176 с. : іл. — ISBN 978-966-8977-49-7


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енергетика_України&oldid=42172639