Енергетика України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Енерге́тика України — сукупність галузей господарства країни, які вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передачі і розподілу енергії.

Диспонування України енергетичними ресурсами[1]
Демографічна інформація
Населення, млн (2009) 45.7
Площа, км² (2009) 603.7
Макроекономічна інформація (2008)
ВВП, млрд $ 337
Реальний приріст ВВП, % 2.1
Прямі іноземні інвестиції (нетто), млн $ (2007) 9,218
Розподіл електроенергії, ГВт (2018)[2]
Генерація 20.5
Споживання 15.21
Експорт не відомо.
Імпорт 0.0
Встановлені потужності, ГВт (2019)
АЕС 13.84
ТЕС 34.92
ГЕС 6.05
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) 3.91 [3]
Загалом 58.72
Середньодобові генеруючі потужності, ГВт/год (2019)
АЕС 11,5
ТЕС 6
ГЕС 1,1
Газові 2
Відновлювальна (СЕС+ВЕС) 0,7

Енергетичні ресурси[ред. | ред. код]

Див. ще: Державний баланс запасів корисних копалин

Україна має значні запаси кам'яного вугілля (Донецький та Львівсько-Волинський басейни) і бурого вугілля (Дніпровський басейн); невеликі родовища нафти і природного газу розташовані в Прикарпатті і на північному сході країни. Ці енергетичні ресурси можуть використовуються на ТЕС, (Вуглегірська, Криворізька, Бурштинська, Змієвська, Курахівська і інші). На Дніпрі побудований каскад ГЕС (Каховська, Дніпровська, Канівська, Київська тощо). В середньому понад 55% електроенергії в Україні генерують АЕС (Рівненська, Хмельницька, Запорізька, Південно-Українська). Власні паливні ресурси забезпечують лише 58 % потреб України, інша їх частина, імпортується (головним чином з Російської федерації і Туркменістану). 2001 року, структура споживання електроенергії та палива мала вигляд: 135,8 млрд кВт·год. Вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.


Таблиця  – Споживання паливно-енергетичної сировини галузями господарства України у 2000 р.

Споживання Одиниця вимірювання Всього В тому числі, %
промисловість сільське господарство будівництво транспорт житлово-комунальне господарство
Всі види палива млн т у.п. 176,2 73,0 2,3 0,6 4,2 5,8
У тому числі:
Вугілля млн т 63,3 92,6 0,2 0,2 0,6 0.3
Вугілля брикет тис. т 143,4 8,8 0,1 0,0 0,1 0,1
Газ природний млрд м³ 68,4 57,8 0,4 0,2 6,5 12,3
Газ скраплений тис. т 188,6 4,7 0,6 0,7 4,8 16,9
Нафта і газоконденсат млн т 9,4 99,7 0,0 0,3 0,0 0,0
Торф тис. т 416,9 96,6 0,0 0,0 0,0 0,0

Криза 2014 року[ред. | ред. код]

Через війну на сході України скоротилось видобування вугілля на Донбасі, яке використовується на теплоелектростанціях України (так, видобуток за жовтень 2014 року впав порівняно з жовтнем 2013 року на 64,9% або на 2 108 млн. тонн[4]). Український уряд з метою перенаправлення постачань вугілля, зробив закупку вугілля у Південно-Африканській Республіці через британську компанію «Steel Mont Trading Ltd», за ціною 86 доларів тонна, за умовою CIF (корабель з вугіллям в українському порту) з базовою калорійністю 5500 ккал/кг та 20% передоплатою, що є важливим аргументом на користь цього постачальника, адже інші постачальники вимагали 100% передплату. Вугілля з ПАР, нижчої якості українського або російського вугілля, але завданням цієї дії, була закупівля вугілля в іншій країні, але не Російській федерації. В Україні розгорілася суперечка через завищену ціну на неякісне вугілля. За інформацією видання «Delo.UA», до скандалу причетне так зване «російське лобі» на вугільному ринку України, яке має на меті примусити український уряд закупати вугілля в Росії. До нього мають стосунок особи, пов'язані з колишнім міністром палива та енергетики України Едуардом Ставицьким та «Сім'єю Януковича», а також компанією ДТЕК Ріната Ахметова. Вже з кінця вересня 2014 року на адресу ПАТ «Центренерго» приходили пропозиції від компаній, зареєстрованих на Кіпрі, які пов'язані з російським бізнесом або представниками «Сім'ї Януковича»[5][6]. На думку видання «Тексти.org.ua» ціна у 86 доларів за тонну за умовою CIF відповідна терміновості контракту, його обсягам та транспортуванню до порту покупця, у вартості контракту немає ознак корупції, завищення ціни та підозрілих контрагентів.[7] Собівартість вугілля із ПАР з транспортуванням до українських теплоелектростанцій, складає 110—112 доларів за тонну.[8]

Після скандалу ПАТ «Центренерго» закупило 509 тис. тонн вугілля російського походження за ціною 80 доларів за тонну.[8], а ще 2,6 млн. тонн імпортує з Російської федерації компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова.[9]

14 листопада 2014 року було введено рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо енергетичної безпеки держави та заходів в період опалювального періоду[10]

Електроенергетика[ред. | ред. код]

Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні: вугілля, мазуту, природного газу, використанні: атомної енергії, енергії річок, енергії відновних джерел, таких як енергія сонця, вітру, біогазу та біомаси, геотермальної енергії.

27 червня 2019 року «Укренерго» провело перший день торгів на новому ринку електричної енергії, давши таким чином старт його роботі.[11]

Відновлювана енергетика[ред. | ред. код]

В 2018 році Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати. У цьому переконані фахівці Національного енергетичного агентства Ісландії, які досліджували цю сферу в Україні. Загалом сторони домовилися налагодити постійний обмін інформацією про потенційні спільні проекти у геотермальній енергетиці.[12]

Біоенергетика[ред. | ред. код]

24 січня 2018 року під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України було розглянуто питання наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва.[13]

Теплоенергетика[ред. | ред. код]

Див також[ред. | ред. код]

Загальне
Україна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джерело: CIA Factbook, U. S. energy information administration, Unated Nation Conference on Trade and Developement. Архів оригіналу за 11 серпень 2011. Процитовано 9 жовтень 2012. 
  2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Інформація про роботу електроенергетичного комплексу за 12 місяців 2018 року. mpe.kmu.gov.ua. Процитовано 2019-09-29. 
  3. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на ІI квартал 2019). https://saee.gov.ua/. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. 
  4. Видобуток вугілля в Донецькій області впав на 65%. Українська правда. 12.11.2014.
  5. Любовь Петрушко. Уголь на троих: какую роль в "африканском" скандале сыграли Минэнерго, Россия и Ахметов. Delo.UA. 12.11.2014. (рос.)
  6. Катерина Пешко. Угольный скандал. В игру вступает Россия (РАССЛЕДОВАНИЕ). Главком. 11.11.2014.
  7. Скільки насправді коштує південоафриканське вугілля - дослідження "Текстів". Тексти.org.ua. 13.11.2014.
  8. а б Україна купить півмільйона тонн вугілля в Росії. УНІАН. 13.11.2014.
  9. Україна купить у РФ 3,1 млн тонн вугілля. Forbes.Україна.. 14.11.2014.
  10. Указ Президента України № 876/2014 від 14 листопада 2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року "Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року"».
  11. В Україні запрацював енергоринок. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-06-30. Процитовано 15 липня 2019. 
  12. Україна спільно з Ісландією розвиватиме геотермальну енергетику. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-27. Процитовано 27 жовтня 2018. 
  13. В Україні обговорили можливість впровадження біоенергетики в сільське господарство. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 

Джерело[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Підготовка проектних пропозицій із чистої енергії. Практичний посібник] : практ. посіб. / Агентство США з міжнар. розвитку ; Проект USAID "Муніцип. енергет. реформа в Україні ; [під заг. ред. Р. Ю. Тормосова, О. П. Романюк, К. Р. Сафіуліної]. – Київ : ТОВ "Поліграф плюс", 2015. – 176 с. : іл. – ISBN 978-966-8977-49-7