Ернст-Рудольф Нойбауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст-Рудольф Нойбауер
Народився 14 квітня 1828(1828-04-14)[1] або 17 квітня 1828(1828-04-17)
Їглава, Їглава[1]
Помер 4 травня 1890(1890-05-04)[1] (62 роки)
Радівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність видавець, письменник, журналіст, педагог
Alma mater Карлів університет[d] і Віденський університет
Знання мов німецька

Ернст-Рудольф Нойбауер (нім. Neubauer Ernst Rudolf; 14 квітня 1822, Їглава, округ Їглава, Австро-Угорщина — 04 травня 1890, Радівці, Буковина, Австро-Угорщина) — австрійський письменник, педагог, журналіст і громадський діяч, активний учасник революційних подій у Відні 1848 (Академічний легіон).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Іглау (Їглава; Моравія). У 1850–1872 роках жив і вчителював у Чернівцях, 1872–1890 — у Радівцях (Редеуць; Південна Буковина). У 1862–1868 роках видавав газету «Bukowina: Landes- and Amts-Zeitung» з додатком «Sontagsblat zur Unterhaltung und Belehrung», де друкувалися Юрій Федькович, Сидір Воробкевич, Карл-Еміль Францоз та інші. Нойбауер був другом і порадником Юрія Федьковича, який присвятив йому збірку німецькомовних поезій «Над Черемошем» (Am Tscheremusch, 1882). Окрім поезії, прози і драматичних творів, в яких використано буковинські фольклорні мотиви, Нойбауер у 1857 році видав книгу «Ілюстрована Буковина» (співавтор — чернівецький художник Г.-К. Кнапп), а також опублікував низку досліджень з історії літератури, історії середньовіччя та Нового часу.

Помер у місті Радівці.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Klug A. Ernst Rudolf Neubauer: Der Mann und das Werk, t. 1. Czernowitz, 1931
  • Гуць Г. Є. Юрій Федькович і західноєвропейська література. К., 1985.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Нойбауер (Neubauer) Ернст-Рудольф // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.27-28

Примітки[ред. | ред. код]