Ернст Гартман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Гартман
нім. Ernst Hartmann
Народився 10 травня 1897(1897-05-10)
Бармен (округ)d, Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 3 травня 1945(1945-05-03) (47 років)
Карлові Вари, Округ Карлові Вари
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Діяльність інженер
Учасник Перша світова війна
Посада Суддя Народного судуd
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Ернст Га́ртман (нім. Ernst Hartmann, нар.10 травня 1897, с. Бармен, Сілезія — †3 лютого 1945, Чехословаччина) — німецький бригадефюрер СС і генерал-майор поліції. Під час Німецько-радянської війни у різний час обіймав посаду начальника поліції та СС у генеральній окрузі Волинь-Поділля, генеральній окрузі Житомир та генеральній окрузі Чернігів.

Життя і діяльність[ред. | ред. код]

Гартман у 1914 році вступив у прусську армію, у складі якої брав участь у Першій світовій війні до 1918 року. Під час війни він належав до залізничної роти, а згодом до авіаційного корпусу. Незадовго до кінця війни він потрапив у британський полон.

Після повернення з полону Гартман працював інженером у літакобудівній галузі, а з 1925 по 1928 рік — у Китаї пілотом-інструктором китайських ВПС. У 1928–1930 рр. працював інженером у різних європейських країнах, після чого у 1930 році одержав роботу на авіазаводі компанії Junkers, де залишався до 1935 року.

1 листопада 1929 Гартман вступив у Націонал-соціалістичну робітничу партію Німеччини (членський номер 160298), а 24 жовтня 1930 — у СС (номер СС: 8982), де він був приписаний до ХХІ полку СС. 1 жовтня 1932 вийшов з СС за власним бажанням, але 20 квітня 1937 вступив туди ще раз. З березня по серпень 1939 працював у штабі СС регіону Центр. Після його звільнення, яке сталося 18 серпня 1939 з причини зловживання алкоголем, 1 жовтня 1939 його знову зараховують до складу організації.

Під час Другої світової війни Гартман на керівних посадах начальника поліції і СС бере активну участь в масових розстрілах на окупованій німцями території СРСР: з лютого по червень 1943 як начальник поліції і СС у складі Другого полку поліції, з 1 липня по 31 жовтня 1943 — у Генеральній окрузі Чернігів, з 31 жовтня 1943 до 25 січня 1944 — у Генеральній окрузі Житомир, при цьому з грудня 1943 по вересень 1944 у званні оберфюрера СС на посаді начальника поліції і СС підрозділу «Прип'ять» або «Генеральна округа Житомир [Північ]» (нім. Pripjet (Generalbezirk Shitomir [Nord])), а з 10 лютого 1944 р. — на посаді начальника поліції і СС Генеральної округи Волинь-Поділля з місцем перебування у Пінську. У серпні 1944 року він досяг свого найвищого рангу, будучи підвищеним у званні до бригадефюрера СС.

У вересні 1944 року його було призначено для особливих доручень начальником поліції і СС регіону Північний схід. Гартман загинув у бою на завершальному етапі війни.

Ще у 1934 році Гартмана було обрано одним з 23 почесних членів Народного трибуналу (надзвичайного суду для розправи з противниками режиму у нацистській Німеччині)

Підвищення по службі[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Tuviah Friedman: Die SS und Polizeiführer in der Soviet Union 1941–1944, Institute of Documentation in Israel, 2002, passim. (Sammlung von Faksimiles von Dokumenten zu Hartmann) (нім.)
  • Karl Sauer: Die Verbrechen der Waffen-SS. Eine Dokumentation, 1977, S. 75. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]