Траволатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Експериментальна доріжка довжиною 185 метрів швидкісного траволатора метро в Парижі
Доріжка метро в Монреалі

Травола́тор (травала́тор, травела́тор рухомий тротуар, пасажирський конвеєр) — безщабельна рухома доріжка, що дозволяє прискорити або полегшити пересування пішоходів.

Походження терміна[ред. | ред. код]

Назва була запозичена з англійської мови, де для даного терміна теж немає єдиного варіанту написання: travelator, travellator і trav-o-lator, moving walkway, moving sidewalk (in the US), moving pavement, autopedescalator, walkalator, travelator, autowalk, horizontal escalator, slidewalk або moveator

Ще траволатор називають «рухомою доріжкою», «рухомим тротуаром» або «пасажирським конвеєром».

Конструкція[ред. | ред. код]

Траволатори зазвичай бувають двох типів:

  • Палетного типу — неперервна низка металевих пластин, які утворюють траволатор. Зазвичай мають металеву поверхню, хоч інколи влаштовують гумові поверхні.
  • Рухомий ланцюг — металеві або гумові ланцюги, що рухаються по металевих роликах.

Майже всі траволатори обладнанні рухомими поручнями як і ескалатори.

Схема роботи

Траволаторами зазвичай обладнають торговельні комплекси, аеропорти, вокзали, виставкові комплекси.

Траволатори будуються як похилі (встановлюються під невеликим кутом, тобто як альтернатива ескалаторам, але частіше у випадках, де для встановлення ескалатора кут нахилу недостатній), значно частіше застосовуються абсолютно горизонтальні (через цю можливість застосування траволаторів ширше, ніж ескалаторів).

Причому у похилого траволатора є певний істотний плюс перед ескалатором — через відсутність щаблів на траволаторі набагато зручніше й легше пересуватися з дитячим, продуктовим, інвалідним візками, валізами, тощо.

Швидкісні траволатори[ред. | ред. код]

Наприкінці 1960-х років Dunlop Rubber розробив швидкісну систему.[1] Її прототип продемонструвався у 1970 році в Osaka Expo і пізніше в Battelle Institute в Женеві. Травалатор був схожий на широченний ескалатор, з широкими металевими пластинами у формі паралелограма. Одні пластини рухались швидше за інші і утворювали вузьку стежку, що рухалася зі швидкістю 15 км/год. Але конструкція мала низку недоліків, а саме:

  • недосвідченим пасажирам було важко зрозуміти, як користуватися конструкцією;
  • не була продумана конструкція поручнів.

Система розроблялась як стенд на короткі відстані задля пришвидшення або пригальмовування і переходу на звичайний, але швидкісний траволатор, який би обслуговував великі відстані. На жаль, ця розробка не пішла в промислове виробництво.

Інша спроба створення швидкісного траволатору була у 1980-х роках — TRAX («Trottoir Roulant Accéléré»), який був розроблено Dassault Aviation і RATP її експериментальний зразок був змонтований в Парижі на станції Паризького метрополітену Інваліди. Швидкість коливалась від 3 км/год до 15 км/год, але травалатор зазнав невдачу через його складність і комерційно ніколи не експлуатувався.

В середині 1990-х років Loderway Moving Walkway запатентувала і ліцензувала промислове виробництво траволаторів[2]. Експериментальні системи були встановленні на Вокзалі Фліндерс-стріт Стейшн в Мельбурні і в аеропорту Брисбена в Австралії. Ці траволатори мали вельми позитивні відгуки пасажирів, але на постійну основу траволатори не були переведені. Ці траволатори мають декілька смуг, що рухаються з різною швидкістю, а також поручні, що також мають різну швидкість руху[3].

У 2002 році, перший вдалий швидкісний траволатор був змонтований на станції Монпарнас-Бівеню Паризького метрополітену. Початково працював зі швидкістю 12 км/год, але деякі пасажири не могли втримати рівновагу і швидкість зменшили до 9 км/год. Було оцінено, що мешканці передмістя, користуючись траволатором двічі на день за рік економлять 11,5 годин.

Місця застосування[ред. | ред. код]

Траволатор застосовується в довгому переході в аеропорту «Схіпгол» у місті Амстердам. Він іде паралельно крамниці Duty free.

Пара траволаторів встановлена у підземному переході на летовище аеропорту Пулково у Санкт-Петербурзі.

Великі термінали аеропорту ім. Дж. Ф. Кеннеді в Нью-Йорку використовують траволатори для прискорення пересування пасажирів.

Травалатор на станції метро Фрунзенсько-Приморська лінія «Спортивна»

Також траволаторами оснащені сеульський аеропорт «Інчхон» (Південна Корея), барселонський аеропорт «El Prat de Llobregat» (Іспанія), стамбульський аеропорт «Ататюрк» (Туреччина) тощо.

В Санкт-Петербурзі на станції метро Фрунзенсько-Приморська лінія «Спортивна» нижній ярус якої з'єднаний 27 травня 2015 року з Васильєвським островом спеціальним тунелем, що прямує під річкою Малої Неви і оснащеним траволаторами. Також введено в експлуатацію другий вихід зі «Спортивної» з іншим боком Тучкова моста 300-метровим підземним пасажирським тунелем.

В Київському метрополітені згідно з Державною програмою розвитку метрополітенів до 2010 року[4] планувалося встановлення траволаторів у переході зі станції   «Хрещатик» на станцію   «Майдан Незалежності». Проте під час ремонту на початку 2012 року замість траволаторів у переході було укладене гранітне покриття для підлоги поверх асфальтового.

Московський торгово-пішохідний міст Багратіон обладнаний чотирма траволаторами.

Двома довгими траволаторами обладнаний гіпермаркет «Самохвал» в Серпухові.

У Парижі, на Північному вокзалі, де перетинаються відразу 5 ліній, також встановлено 100-метровий траволатор.

У Петербурзі вони встановлені ще в торговельних комплексах «МЕГА», по два в кожному.

Перед входом в Паризькому Диснейленді.

У торговому центрі «Епіцентр» — салон декору «Деко»  — в м. Хмельницький, Україна.

У ТЦ «Гулівер» — м. Павлоград, Дніпропетровської області, Україна

У ТЦ «Мегацентр» (м. Чернігів, Україна) — вхід/вихід до супермаркету «Екомаркет», що розташований на цокольному поверсі будівлі.

У ТЦ «Forum Lviv» (м. Львів, Україна) — вхід/вихід до парковки автомобілів у підвальному приміщенні торговельного центру.

У місті Харкові в терміналі вокзалу Харків-Пасажирський Південної залізниці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Швидкісна система. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 29 січня 2009.
  2. Ліцензування траволаторів Loderway Moving Walkway. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 29 січня 2009.
  3. Відео роботи траволаторів. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 29 січня 2009.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2006 року № 257 «Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006—2010 роки».

Джерела[ред. | ред. код]