Перейти до вмісту

Жадібність (фільм, 1924)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жадібність
Greed
Жанрдрама
РежисерЕріх фон Штрогейм
ПродюсерКевін Браунлоу
Девід Гілл
Луїс Б. Майер
СценаристФренк Норріс
Джозеф Фарнем
Джун Метіс
На основіMcTeagued
У головних
ролях
Зазу Піттс
Гібсон Гоуланд
ОператорВільям Г. Деніелс
Бен Ф. Рейнольдс
КомпозиторКарл Девіс
Роберт Ізраель
Вільям Екст
МонтажДжозеф Фарнем
Гленн Морган
Френк Е. Галл
ХудожникЕріх фон Штрогейм
Річард Дей
Седрік Гіббонс
КінокомпаніяMetro-Goldwyn Pictures Corporation
Дистриб'юторMetro-Goldwyn-Mayer
Тривалість130 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1924
Кошторис$546 883
IMDbID 0015881
CMNS: Жадібність у Вікісховищі

«Жадібність» (англ. Greed) — американська драма режисера Еріха фон Штрогейма 1924 року. Один з найдовших німих фільмів. З 1991 року включений в Національний реєстр фільмів.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Сценарій фільму Еріх фон Штрогейм написав на основі повісті Френка Норріса «Мак-Тіг. Сан-франциська історія», дія якої відбувається наприкінці XIX століття. Уважний до деталей режисер, щоб не витрачати гроші на костюми та інший антураж того часу, переніс дію у 20-ті роки XX століття.

Підготовку дознімання Штрогейм розпочав у самому кінці 1922 року, незабаром після свого переходу з «Юніверсал» в «Метро-Голдвін-Мейер»; при цьому з особливою ретельністю підбирав акторів, не тільки на головні ролі. «Неважко помітити, — писав Штрогейм, — що я весь час, якщо це можливо, використовую одних і тих же акторів і актрис. Коли мені знадобився Гібсон Гоуленд на роль Мак-Тіга, виявилося, що він в Шотландії. Я викликав його, оскільки жоден з акторів не відповідав настільки точно, як він, опису зовнішнього вигляду і характеру героя. Коли я захотів використовувати Чезаре Гравіна, то дізнався, що він з дружиною-співачкою відбув до Аргентини. Йому теж довелося повернутися»[1].

Для знімання фільму, було придбано два будинки в Сан-Франциско, у тому самому кварталі, де, по опису Норріса, жив Мак-Тіг. Режисер зберіг недоторканною обстановку і навіть бруд та павутину. Під час знімання не використовувалися штучні декорації, зокрема, завершальний епізод фільму знімався в Долині Смерті; Штрогейм з цього приводу згадував: «Ми були першими білими (41 чоловік, одна жінка), які проникли в цю найнижчу западину землі, після поселенців. Ми працювали й в тіні, і без тіні при температурі 142 градуси за Фаренгейтом[2]»[3].

Після першого перегляду робочого варіанту, змонтованого особисто Штрогеймом, який тривав близько 9 годин, керівництво фірми вимагало, щоб фільм був скороченим. Штрогейм частково скоротив фільм, з 42 котушок до 24-х, але від подальших скорочень відмовився. Рекс Інгрем скоротив фільм до 18 котушок, а в результаті студія сама скоротила фільм для прокату до 10 котушок. Цю версію «Жадібності» Штрогейм відмовився навіть дивитися і в пресі заявив, що не визнає фільм своїм. З усім тим навіть в такому вигляді фільм увійшов у золотий фонд світового кіно.

Оригінальна версія «Жадібності», мабуть, загублена, — у всякому разі, багаторічні спроби відшукати її поки успіхом не увінчалися. Тепер[коли?] видаються дві версії фільму: змонтована студією, що триває 145 хвилин (існує і ще більш коротка — 102 хвилини), і так звана «відновлена» — 4-годинна версія, що являє собою часткове відновлення за допомогою збережених фотографій і титрів. Ця версія, створена в 1999 році компанією Turner Entertainment з використанням по-епізодних розробок Штрогейма, якими він керувався під час зйомок, що дає принаймні уявлення про авторський задум.

Сюжет

[ред. | ред. код]
Мак-Тіг і Тріні

У маленькому містечку в Каліфорнії живе Джон Мак-Тіг. Син шахтаря, він теж працює в шахті, грає на акордеоні, любить птахів, але робота йому не подобається. У містечко Сан-Франциско приїжджає дантист Поттер і оголошує конкурс на найкращого дантиста. Перемігши в конкурсі, Мак-Тіг разом з Поттером вирушає до Сан-Франциско і, залишаючись самоучкою, відкриває власний стоматологічний кабінет.

З того ж містечка в Сан-Франциско приїжджає старий друг Мак-Тіга Маркус; його нареченій Тріні необхідна допомога дантиста, і Маркус приводить її до Мак-Тіга. У його кабінеті вони стикаються з продавцем лотерейних квитків; попри відмовки Маркуса, який вважає всяку лотерею обманом, Тріна купує один квиток.

Мак-Тіг закохується в Тріну, і Маркус легко поступається йому нареченою. У день весілля молодята дізнаються, що Тріна виграла в лотерею 5000 доларів. Маркус гірко шкодує про те, що поступився Мак-Тігу нареченою разом з настільки значним капіталом; він намагається пред'явити свої права на частину виграної Тріною суми, але ділитися з ним подружжя не хоче, і Маркус в помсту доносить до поліції, що його друг практикує без диплома.

Мак-Тіг втрачає свою професію, а у Тріни багатство пробуджує жадібність, яка поступово витісняє в її душі всі інші почуття; купивши на виграні гроші золоті монети, вона годинами перебирає і чистить їх, ховаючи від чоловіка, і не бажає витрачати гроші навіть попри те, що чоловік залишився без роботи, — на цьому ґрунті між подружжям все частіше відбуваються сварки. Мак-Тіг пробує красти гроші, але пильна Тріна його обшукує.

Мак-Тіг прикутий наручниками до вбитого Маркуса в Долині Смерті

Мак-Тіг починає пити, поступово опускається і врешті-решт, кинутий Тріною, стає волоцюгою. Тріна, не бажаючи витрачати гроші навіть на власні потреби, влаштовується працювати прибиральницею.

У тяжкому становищі Мак-Тіг згадує про Тріну і про гроші, і в ньому теж прокидається жадібність. Намагаючись відібрати у Тріни гроші, Мак-Тіг ненавмисно вбиває її; він забирає закривавлений мішок з грошима і вирушає до рідного містечка знову влаштовуватися на роботу в шахті. Але про все дізнається Маркус, який став помічником шерифа.

Мак-Тіг намагається сховатися в Долині Смерті, ступити в яку у ті часи наважувалися небагато; але Маркус слідує за ним. Вони зустрічаються в пустелі, змучені спрагою; під час боротьби перемагає Мак-Тіг, і все золото дістається йому; але вийти з пустелі Мак-Тіг не може: він прикутий наручником до вбитого Маркуса.

У ролях

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И. А. Мусский 100 великих зарубежных фильмов [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Москва: Вече, 2008. — 480 с. — 5000 экз.
  2. 61 градус по Цельсію
  3. Мусский И. Эрих фон Штрогейм [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // 100 великих режиссёров. — М.: Вече, 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]