Жемчугов Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жемчугов Володимир Павлович
Unification council of Orthodox Church in Ukraine 52.jpg
Народився 7 вересня 1970(1970-09-07) (51 рік)
м. Красний Луч, Луганська область, УРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Діяльність військовослужбовець
У шлюбі з Олена Жемчугова
Нагороди
Герой України
Учасник війни на сході України

Володимир Павлович Жемчугов (нар. 7 вересня 1970, м. Красний Луч, Луганська область, Українська РСР) — український партизан, учасник російсько-української війни. Герой України (2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут. Працював у Грузії. З початком військової агресії Росії проти України повернувся до України.

Вручення ордену «Золота Зірка» під час Дня Соборності України

У період з 28 грудня 2014 року по 24 вересня 2015 року провів 30 спеціальних операцій зі знищення військових об'єктів ворога та особового складу окупаційних військ. 29 вересня 2015 року[1], під час виконання чергового бойового завдання, при спробі захоплення противником підірвав себе, внаслідок чого втратив кисті обох рук і зір. З важкими пораненнями потрапив у полон. Спочатку утримувався в шпиталі у Луганську, з 30 травня 2016 року ув'язнений в Луганському СІЗО, де піддавався допитам контррозвідувальних органів проросійських бойовиків[2].

Був звинувачений у підриві залізничної колії в районі Лутугиного та електроопори в Хрящуватому, а також у тому, що виступав проти політики Російської Федерації на пострадянському просторі та був завербований військовослужбовцями Збройних сил України[3].

17 вересня 2016 року за особистою участю Президента України Петра Порошенка був звільнений з полону (разом з Юрієм Супруном)[4]. Після звільнення проходив лікування, в тому числі — у Німеччині[5].

21 січня 2017 удостоєний звання Герой України[6]. Нагорода вручена 22 січня 2017 під час урочистого заходу з нагоди Дня соборності України[7].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (21 січня 2017) — за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[8].

Громадська позиція[ред. | ред. код]

Виступав на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володимир Жемчугов: Всі кажуть, що мені треба до Верховної Ради. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. 
  2. Жемчугов каже, переконався: Україна ніколи й нікого не покине. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017. 
  3. ЛНР звинувачує українця без рук і очей у підриві залізниці і електроопори. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 23 січня 2017. 
  4. Ми своїх не кидаємо — Президент зустрів звільнених Володимира Жемчугова та Юрія Супруна. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 22 січня 2017. 
  5. Звільнений з полону бойовиків Володимир Жемчугов повернувся додому після лікування в Німеччині. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 січня 2017. 
  6. Президент присвоїв звання Герой України Володимиру Жемчугову. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017. 
  7. Жемчугову присвоїли звання Героя України. ukranews.com. Українські новини. 22 січня 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. 
  8. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 9/2017 «Про присвоєння В.Жемчугову звання Герой України»
  9. «Говоримо Сенцов, розуміємо сотні українців»: як в Україні підтримали бранців [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] BBC, 01.07.2018

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 171
21 січня 2017
Наступник:
Яровий Микита Олександрович Кизило Андрій Олександрович