Жемчугов Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жемчугов Володимир Павлович
Народився 7 вересня 1970(1970-09-07) (48 років)
м. Красний Луч, Луганська область, УРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Діяльність військовослужбовець
У шлюбі з Олена Жемчугова
Нагороди
Герой України
Учасник війни на сході України

Володимир Павлович Жемчугов (нар. 7 вересня 1970, м. Красний Луч, Луганська область, Українська РСР) — український партизан, учасник російсько-української війни. Герой України (2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут. Працював у Грузії. З початком військової агресії Росії проти України повернувся до України.

Вручення ордену «Золота Зірка» під час урочистого заходу з нагоди Дня Соборності України

У період з 28 грудня 2014 року по 24 вересня 2015 року провів 30 спеціальних операцій зі знищення військових об'єктів ворога та особового складу окупаційних військ. 29 вересня 2015 року[1], під час виконання чергового бойового завдання, при спробі захоплення противником підірвав себе, внаслідок чого втратив кисті обох рук і зір. З важкими пораненнями потрапив у полон. Спочатку утримувався в шпиталі у Луганську, з 30 травня 2016 року ув'язнений в Луганському СІЗО, де піддавався допитам контррозвідувальних органів проросійських бойовиків[2].

Був звинувачений у підриві залізничної колії в районі Лутугине та електроопори в Хрящуватому, а також у тому, що виступав проти політики Російської Федерації на пострадянському просторі та був завербований військовослужбовцями Збройних сил України[3].

17 вересня 2016 року за особистою участю Президента України Петра Порошенка був звільнений з полону (разом з Юрієм Супруном)[4]. Після звільнення проходив лікування, в тому числі — у Німеччині[5].

21 січня 2017 удостоєний звання Герой України[6]. Нагорода вручена 22 січня 2017 під час урочистого заходу з нагоди Дня соборності України[7].

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (21 січня 2017) — за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[8].

Громадська позиція[ред. | ред. код]

Виступає на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 171
21 січня 2017
Наступник:
Яровий Микита Олександрович Кизило Андрій Олександрович