Жилінський Євстахій Янушович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жилінський Євстахій Янушович
Жилінський Євстахій Янушович.jpg
Народився 1 листопада 1889(1889-11-01)
Куна
Помер 4 липня 1954(1954-07-04) (64 роки)
Лодзь
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяПольща Польща
Діяльність математик
Відомий завдяки математика
Alma mater Київський університет
Науковий ступінь професор
Науковий керівник Граве Дмитро Олександрович[1]
Заклад Львівський університет
Членство Польське наукове товариство у Львові[d]
Відомий завдяки: бінарні функтори
Звання доктор математичних наук

Євста́хій Я́нушович Жилі́нський (* 1 листопада 1889, містечко Куна Гайсинського повіту — † 4 липня 1954, Лодзь) — український та польський математик, доктор математичних наук, професор.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Батько — безземельний дворянин, був сільськогосподарським службовцем.

1907 року закінчив із золотою медаллю Першу Київську гімназію.

1911 року закінчує фізико-математичний факультет Київського університету Святого Володимира — з дипломом першого ступеня по фізико-математичних науках, був учнем Д. О. Граве.

1912 року отримує срібну медаль за конкурсну працю «Найновіші течії в теорії ідеалів», залишений в університеті «для підготовки до професорського звання», отримав стипендію для навчання за кордоном.

В 1912—1913 роках учиться: в університеті в Гетінгені у Е. Ландау, у Марбурзі та Кембріджі.

У 1916—1917 роках служить у російській армії — інженерному училищі, електротехнічній школі, при штабі фронту в Кам'янці-Подільському і Бердичеві.

В 1917—1919 роках був в Києві доцентом математики в різних закладах.

В 1919 році у Варшаві — в польському війську викладачем електротехнічних предметів.

З жовтня 1919 року — надзвичайний професор математики і керівник кафедри Львівського університету, з 1922 — звичайний професор.

В 1929—1930 роках — декан математично-природничого факультету.

Організовував навчальний процес з математики у 1920-х роках. Як член Ради факультету в 1921-у році клопотав про допуск до докторських іспитів С. Банаха, 1922 — з різних питань його габілітації, був рецензентом докторської праці Банаха — разом з Г. Штайнгаузом; серед учнів — Осип Пепіс.

Наукові інтереси полягали в площині теорії чисел. Також займався алгеброю, логікою та основами математики.

1925 року він доводить, що поза двома логічними функторами: риска Шеффера, стрілка Пірса, жодним іншим бінарним функтором не є можливо визначити всі унарні та бінарні функтори. Це дослідження цитувалося в працях таких логіків як Пост та Квайн.

Брав участь у міжнародних математичних конгресах:

  • 1912 — в Кембріджі,
  • 1926 — Болоньї,
  • 1936 — у Осло,
  • 1935 — в конференції, присвяченій 50-річчю наукової праці Д. Граве у Києві.

По реорганізації Львівського університету 1939 року — професор, завідує кафедрою алгебри в 1939-41, та 1944-46. 1946 року виїхав до Польщі, у 1946-47 працює в Міністерстві закордонних справ, отримує призначення консулом у Києві, однак не поїхав.

Проживав у Лодзі, працював у Політехніці міста Глівіце.

Похований у Лодзі.

Науковий доробок складає більше 20 праць та 6 підручників.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Математична генеалогія — 1997.