Перейти до вмісту

Жилінський Євстахій Янушович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Жилінський Євстахій Янушович
пол. Eustachy Żyliński
Ім'я при народженніпол. Eustachy Żyliński
Народився19 вересня 1889(1889-09-19)[1]
Куна, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер4 липня 1954(1954-07-04)[1] (64 роки)
Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка
ПохованняRoman Catholic cemetery of St. Josephd[2]
Країна Російська імперіяПольща Польща
Діяльністьматематик
Alma materФізико-математичний факультет Київського університетуd (1911)[1]
Перша київська гімназія (1907)[1]
Геттінгенський університет (1913)[1]
Марбурзький університет (1914)[1]
Кембриджський університет (1914)[1]
КНУ імені Тараса Шевченка[3]
Галузьматематика
ЗакладЛДУ імені Івана Франка[1]
Київський національний університет імені Тараса Шевченка[1]
Сілезька політехніка[1]
Вчене званнядоктор математичних наук
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникГраве Дмитро Олександрович[4]
Аспіранти, докторантиВладислав Орліч[3]
Пепіс Осип[5]
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
Відомий завдяки:бінарні функтори
Автограф

Євста́хій Я́нушович Жилі́нський (* 1 листопада 1889, містечко Куна Гайсинського повіту — † 4 липня 1954, Лодзь) — польський математик, доктор математичних наук, професор.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — безземельний дворянин, був сільськогосподарським службовцем.

1907 року закінчив із золотою медаллю Першу Київську гімназію.

1911 року закінчує фізико-математичний факультет Київського університету Святого Володимира — з дипломом першого ступеня по фізико-математичних науках, був учнем Д. О. Граве.

1912 року отримує срібну медаль за конкурсну працю «Найновіші течії в теорії ідеалів», залишений в університеті «для підготовки до професорського звання», отримав стипендію для навчання за кордоном.

В 1912—1913 роках учиться: в університеті в Гетінгені у Е. Ландау, у Марбурзі та Кембріджі.

У 1916—1917 роках служить у російській армії — інженерному училищі, електротехнічній школі, при штабі фронту в Кам'янці-Подільському і Бердичеві.

В 1917—1919 роках був в Києві доцентом математики в різних закладах.

В 1919 році у Варшаві — в польському війську викладачем електротехнічних предметів.

З жовтня 1919 року — надзвичайний професор математики і керівник кафедри Львівського університету, з 1922 — звичайний професор.

В 1929—1930 роках — декан математично-природничого факультету.

Організовував навчальний процес з математики у 1920-х роках. Як член Ради факультету в 1921-у році клопотав про допуск до докторських іспитів С. Банаха, 1922 — з різних питань його габілітації, був рецензентом докторської праці Банаха — разом з Г. Штайнгаузом; серед учнів — Осип Пепіс.

Наукові інтереси полягали в площині теорії чисел. Також займався алгеброю, логікою та основами математики.

1925 року він доводить, що поза двома логічними функторами: риска Шеффера, стрілка Пірса, жодним іншим бінарним функтором не є можливо визначити всі унарні та бінарні функтори. Це дослідження цитувалося в працях таких логіків як Пост та Квайн.

Брав участь у міжнародних математичних конгресах:

  • 1912 — в Кембріджі,
  • 1926 — Болоньї,
  • 1936 — у Осло,
  • 1935 — в конференції, присвяченій 50-річчю наукової праці Д. Граве у Києві.

По реорганізації Львівського університету 1939 року — професор, завідує кафедрою алгебри в 1939-41, та 1944-46. 1946 року виїхав до Польщі, у 1946-47 працює в Міністерстві закордонних справ, отримує призначення консулом у Києві, однак не поїхав.

Проживав у Лодзі, працював у Політехніці міста Гливиці.

Похований у Лодзі.

Науковий доробок складає більше 20 праць та 6 підручників.

Джерело

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. https://www.researchgate.net/publication/267477229_Eustachy_Zylinski_1889-1954 — С. 190–191.
  3. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:994146/FULLTEXT01.pdf — С. 472.