Житник Анатолій Архипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Архипович Житник
Народився1945(1945)
Ташань
Країна Україна
Діяльністьписьменник
Alma mater
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
ПартіяКПРС

Анатолій Архипович Житник (нар. 1945, Ташань) — український письменник, член Національної спілки письменників України[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Ташані Переяслав-Хмельницького району Київської області в сім'ї службовця-вчителя. 1963 року закінчив Ташанську середню школу і став працювати слюсарем в колгоспі та літературним працівником в районній газеті. З 1967 по 1972 рік навчався на юридичному факультеті Київського університету.

Працював юристконсультом міжколгоспної юридичної групи та райспожиспілки[1]; в редакції журналу «Сільські горизонти»[2], фейлетоністом журналу «Перець», редактором сатиричного відділу газети «Вечірній Київ». Був засновником та головним редактором газет «Турбота» та «Кримінальний огляд»[1]. Був членом КПРС[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

З 1963 року виступав у пресі з віршами, гуморесками, фейлетонами. Друкувався в журналах «Хлібороб України» та «Сільські обрії»[1].

Автор

  • повістей:
    • «Зайвий свідок»;
    • «Жакан»;
    • «Рогова оправа».
  • оповідань:
    • «Стрибок у прірву»;
    • «Алібі»;
    • «Перстень з рубіном»;
    • «Кримплен»[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Хто є хто на Київщині. Видатні земляки 2006. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  2. а б в А. Житник. «Стрибок у прірву», «Молодь», Київ, 1989.