Очікує на перевірку

Жоель Діккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жоель Діккер
фр. Joël Dicker
Народився16 червня 1985(1985-06-16)[1][2] (39 років)
Женева, Швейцарія[3]
Країна Швейцарія
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, журналіст, поет-адвокат
Alma materЖеневський університет (2010), Курси Флоран (2005) і Коледж Мадам де Стальd (2003)
Знання мовфранцузька[4][5]
Роки активності2005 — тепер. час
Magnum opusПравда про справу Гаррі Квеберта
РодичіЖак Діккерd
Нагороди
IMDbID 5350434
Сайтjoeldicker.com

Жоель Діккер (фр. Joël Dicker, нар. 16 червня 1985, Женева, Швейцарія) — сучасний швейцарський письменник, пише французькою мовою.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Жоель Діккер народився в Женеві в 1985 року. Мати займалася книжковою справою, батько — вчитель французької мови (правнук політика Жака Діккера[6])[7]. У десять років з приятелем створив журнал La Gazette des animaux, який видавав сім років, отримав за нього Prix Cunéo pour la protection de la nature, був визнаний наймолодшим головним редактором Швейцарії виданням La Tribune de Genève. Закінчив Collège Madame de Staël, протягом року проходив навчання на курсах акторської майстерності в Cours Florent в Парижі, закінчив юридичний факультет Женевського університету 2010 року[8].

2005 року Діккер опублікував свою першу новелу «Тигр», що отримала Міжнародну премію молодих авторів, вона вийшла в Збірнику переможців у видавництві Hèbe. В 2010-му він отримав Премію Женевських письменників за його перший роман «Останні дні наших батьків»[9].

У 27 років Жоель Діккер домігся міжнародного визнання, випустивши роман «Правда про справу Гаррі Квеберта»[10]. Книга перекладена в тридцяти країнах і завоювала Гран-прі Французької академії, Гонкурівську премію ліцеїстів[11], а також стала лауреатом Ргіх de littérature française aux Pays-Bas (Prix Tulipe, 2013).

З 2022 року видає свої книги в заснованому ним видавництві Rosie& Wolfe (Женева).

Правда про справу Гаррі Квеберта

[ред. | ред. код]

«Правда про справу Гаррі Квеберта» — це шоста написана, але друга за рахунком опублікована книга Діккера, але саме завдяки їй автор здобув міжнародне визнання. Книга мала великий читацький успіх. До травня 2013 року тільки у Франції було продано 800 тис. примірників книги. Право на переклад англійською було продано за 500 тис. доларів[12]. Сюжет детективного роману — американський романіст Маркус Гольдман опиняється у творчій кризі і шукає допомогу у свого вчителя, письменника Гаррі Квеберта. Незабаром Гаррі звинувачується у вбивстві, яке сталося 33 роки тому. Маркус починає розслідування, намагаючись виправдати Гаррі. Детективна історія майстерно поєднується Ж.Діккером з мальовничим описом Нової Англії і роздумами про природу літературної творчості.

Твори

[ред. | ред. код]
  • 2005 — Тигр (фр. Le Tigre). Новела. Видавництво Hèbe
  • 2010 — Останні дні наших батьків (фр. Les Derniers Jours de nos pères). Видавництво Fallois.
  • 2012 — Правда про справу Гаррі Квеберта (фр. La Vérité sur l'affaire Harry Quebert). Видавництво Fallois.
  • 2015 — Книга Балтиморів (фр. Le Livre des Baltimore). Видавництво Fallois.
  • 2018 — Зникнення Стефані Мейлер (фр. La Disparition de Stephanie Mailer). Видавництво Fallois.
  • 2020  — Загадка 622 номера (фр. L'Énigme de la chambre 622). Видавництво Fallois.
  • 2022  — Справа Аляски Сандерс (фр. L'Affaire Alaska Sanders). Видавництво Rosie&Wolfe.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2005 — Міжнародна премія молодих авторів.
  • 2010 — Премія Женевських письменників.
  • 2013 — Гран-прі Французької академії.
  • 2013 — Гонкурівська премія ліцеїстів.
  • 2013 — Ргіх de littérature française aux Pays-Bas (Prix Tulipe).

Екранізації

[ред. | ред. код]

У серпні 2017 року розпочалося знімання телесеріалу «Правда про справу Гаррі Квеберта»[13], що вийшов на екрани у листопаді 2018 року. Це 10-серійний фільм франко-американського виробництва. Над створенням екранізації працював французький кінорежисер і сценарист Жан-Жак Анно. У головних ролях Патрік Демпсі, Бен Шнетцер, Крістін Фросет.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1027690041 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ Pierre Assouline.
  7. ↑ Wood, Gaby.
  8. ↑ Жоель Диккер на сайті Видавництва Corpus. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  9. ↑ Étienne Dumont.
  10. ↑ Правда про справу Гаррі Квеберта на ozon.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  11. ↑ Настя Захарова Хто вбив Нолу Келлерган?. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  12. ↑ Марк Губаренко. Жоель Діккер. Правда про справу Гаррі Квеберта. Місія. 20 березня 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  13. ↑ Series Trailer MP (4 вересня 2018), The Truth About The Harry Quebert Affair Teaser Trailer (2018) Sky Witness Series, архів оригіналу за 19 січня 2019, процитовано 12 листопада 2018

Література

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жоель Діккер
  • Костянтин Мільчин. Вибір П'ятниці: Жоель Діккер «Правда про справу Гаррі Квеберта». Відомості. 21.03.2014. 10 (389).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жоель_Діккер&oldid=41902978