Жоржиньйо (футболіст, 1995)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жоржинью Інтіма)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2022)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жоржиньйо.
Ф
Жоржиньйо
Особисті дані
Народження 21 вересня 1995(1995-09-21)[1] (28 років)
  Гвінея-Бісау або Бісау, Гвінея-Бісау[2]
Зріст 171 см
Вага 69 кг
Громадянство  Португалія
 Гвінея-Бісау
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Єгипет «Ваді Дегла»
Юнацькі клуби

2011
2012—2016 		Гвінея-Бісау «Академі Віталь»
Португалія «Спортінг»
Англія «Манчестер Сіті»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016–2017 Португалія «Ароука» 14 (5)
2017 Франція «Сент-Етьєн» 5 (1)
2017–2018 →  Португалія «Шавіш» 20 (1)
2018–2019 →  Болгарія ЦСКА (Софія) 23 (4)
2019– Болгарія «Лудогорець» 30 (8)
2020– →  Єгипет «Ваді Дегла» 9 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2014 Португалія Португалія U-19 10 (3)
2018– Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау 10 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 23 січня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 січня 2021.

Жорже Фернанду Барбоза Інтіма (порт. Jorge Fernando Barbosa Intima), більш відомий як просто Жоржиньйо (порт. Jorginho, нар. 21 вересня 1995, Бісау) — футболіст Гвінеї-Бісау та Португалії, нападник єгипетського клубу «Ваді Дегла» та національної збірної Гвінеї-Бісау.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1995 року в місті Бісау. Розпочав займатись футболом на батьківщині у клубі Académie Vital, після чого відправся до академії португальського «Спортінга», а у віці 17 років приєднався до молодіжної команди англійського «Манчестер Сіті»[3][4]. В липні 2014 року він підписав свій перший професійний контракт з клубом[5], втім виступав виключно за резервну команду[6].

На початку 2016 року Жоржиньйо перейшов до португальської «Ароуки», підписавши угоду на три з половиною роки[7]. Дебютував у Прімейра-лізі 7 лютого, вийшовши на поле на заміну на 78-й хвилині виїзної гри проти «Порту» (2:1)[8] взявши участь у 14 матчах чемпіонату. У складі «Ароуки» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 гола за гру першості.

У січні 2017 року був відданий в оренду у французький клубу «Сент-Етьєн» з можливістю придбання. Він дебютував у Лізі 1 вийшовши на заміну в матчі проти «Ніцци» (0:1)[9], а через кілька днів вийшов в основі на матч проти «Лор'яна» (4:0)[10]. 16 лютого 2017 року африканець дебютував і у єврокубках, вийшовши у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи проти «Манчестер Юнайтед» на «Олд Траффорд», а його команда програла 0:3[11]. Загалом до кінця сезону він зіграв за клуб у 7 іграх в усіх турнірах і забив 1 гол.

По завершенні оренди влітку 2017 року «Сент-Етьєн» викупив контракт Жоржиньйо і відразу віддав його в оренду в португальський «Шавіш»[12], у складі якого нападник провів наступний рік своєї кар'єри гравця. 19 червня 2018 року Жоржиньйо приєднався до ЦСКА (Софія) в оренду до кінця сезону[13], по завершенні якої залишився у Болгарії, погодивши умови контракту з «Лудогорцем»[14]. Граючи у складі «Лудогорця» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і забивши 7 голів у 22 іграх Першої ліги Жоржиньйо став з командою чемпіоном Болгарії 2019/20.

Наприкінці листопада 2020 року Жоржиньйо був відданий в оренду з правом викупу в єгипетський клуб «Ваді Дегла»[15]. Станом на 23 січня 2021 року відіграв за каїрську команду 9 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2014 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії (U-19), з якою був учасником Юнацького чемпіонату Європи 2014 року в Угорщині. На цьому турнірі Жоржиньйо зіграв у трьох іграх, включаючи вісім хвилин у фіналі проти Німеччини, який португальці програли, ставши віце-чемпіонами Європи[16]. Загалом на юнацькому рівні Жоржиньйо взяв участь у 10 іграх за португальську команду, відзначившись 3 забитими голами[17].

22 березня 2018 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гвінеї-Бісау в грі проти Буркіна-Фасо (0:2)[18][19].

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 2019 року в Єгипті[20], зігравши у двох матчах проти Беніну і Камеруну, а його збірна посіла останнє місце у групі не здобувши жодної перемоги.

13 листопада 2019 року в матчі відбору на наступний Кубок африканських націй 2021 року Жоржиньйо забив перший гол за збірну у матчі проти Свазіленду (3:0)[21].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2016-січ. 2017 ПЛ 10 14 5 КП+КПЛ 2 0 ЛЄ 0 0 - - 12 5
Усього за «Ароуку» 14 5 2 0 0 0 - - 16 5
січ.-черв. 2017 Франція «Сент-Етьєн» Л1 5 1 КФ+КЛ - - ЛЄ 2 0 - - - 7 1
2017–18 Португалія «Шавіш» ПЛ 20 1 КП+КПЛ 2+0 0 - - - - - - 22 1
2018–19 Болгарія ЦСКА (Софія) 1Л 23 4 КБ 0 0 ЛЄ 5[22] 1[22] - - - 9 2
2019– Болгарія Лудогорець 1Л 30 8 КБ - - - - - - - 30 8
Усього за кар'єру 43 8 4 0 7 1 - - 54 9

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лудогорець»: 2019-20
«Лудогорець»: 2019, 2022
«Ордабаси»: 2023

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ а б 90minut.pl — 2003.
  3. ↑ Curtis, Ben (7 червня 2013). Man City released and retained list: Roque Santa Cruz one of five let go by Blues. Daily Mirror. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  4. ↑ Bajkowski, Simon (7 квітня 2015). Ones-to-watch: Man City youngsters enjoy Barcelona success. Manchester Evening News. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  5. ↑ «Jorge Intima» [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.], mcfc.co.uk
  6. ↑ Man City released and retained list: Roque Santa Cruz one of five let go by Blues (англ.).
  7. ↑ Martins, Luís C. (1 лютого 2016). Arouca: em cima da hora, chega um reforço do Man. City [Arouca: in the very last minute, signing from Man. City arrives] (порт.). Mais Futebol. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
  8. ↑ FC Porto 1–2 Arouca (порт.). Rádio e Televisão de Portugal. 7 лютого 2016. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 16 травня 2016.
  9. ↑ Nice 1-0 Saint-Etienne / Ligue 1 2016/2017. footballdatabase.eu. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  10. ↑ Saint-Etienne 4-0 Lorient / Ligue 1 2016/2017. footballdatabase.eu. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  11. ↑ Man United 3-0 Saint-Etienne / (C3) Europa League 2016/2017. footballdatabase.eu. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  12. ↑ Oficial: Jorginho reforça flavienses (порт.).
  13. ↑ Четвърто ново попълнение в отбора [Four new additions to the team] (болг.). CSKA Sofia. 19 червня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  14. ↑ Лудогорец договори Жоржиньо, националът на Гвинея-Бисау става играч на шампиона от 1 юли [Ludogorets get deal for Jorginho, Bissau-Guinean international becomes a player of the champions from 1 July] (болг.). FC Ludogorets. 18 червня 2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2019.
  15. ↑ Soliman, Seif (23 листопада 2020). Wadi Degla sign former Man City U23 and Saint-Étienne winger. KingFut. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2020.
  16. ↑ Sub-19: Portugal vice campeão [Under-19: Portugal runners-up] (порт.). Rádio e Televisão de Portugal. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  17. ↑ JORGE INTIMA. FPF (pt-PT) . Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
  18. ↑ Martins, Marco (22 березня 2018). Burkina Faso, vitória moralizadora frente aos Djurtus [Burkina Faso, moralising win against the Djurtus] (порт.). Radio France Internationale. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  19. ↑ Martins, Marco (26 березня 2018). Guiné-Bissau: Um estágio e duas derrotas em Paris [Guinea-Bissau: One training camp and two losses in Paris]. Luso Jornal (порт.). Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  20. ↑ Soliman, Seif (12 червня 2019). Ittihad’s Toni Silva named in Guinea Bissau’s AFCON squad. KingFut. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 7 листопада 2020.
  21. ↑ Guinea-Bissau vs. Eswatini - 13 November 2019 - Soccerway. uk.soccerway.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 28 січня 2021.
  22. ↑ а б У кваліфікаційному раунді.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Жонас Мендеш (в) • 2 Наджак • 3 Бура • 4 Марсело • 5 Рудінілсон • 6 Т. Дабу • 7 Зезінью • 8 Жакіте • 9 Ромаріо • 10 Пеле • 11 Жоржинью • 12 Р. Дабу (в) • 13 Менді • 14 Суареш • 15 Тоні Сілва • 16 Кассама • 17 Мама • 18 Пікеті • 19 Жозеф Мендеш • 20 Мане • 21 Гомеш • 22 М. Канде • 23 Са (в) • Тренер: Басіру Канде
Гвінея-Бісау
1 Жон. Мендеш (в) • 2 Ф. Канде • 3 Уча • 4 Жуніор • 5 Камара • 6 Бура • 7 Родрігеш • 8 Жакіте • 9 Амбрі • 10 Пеле • 11 Жоржиньйо • 12 Ґоміс (в) • 13 Фр. Менді • 14 Ферн. Менді • 15 Енкада • 16 Кассама • 17 Мама Балде • 18 Пікеті • 19 Жоз. Мендеш • 20 Мане • 21 Нану • 22 Санганте • 23 Семеду • 24 Мануель Балде (в) • Тренер: Басіру Канде
Гвінея-Бісау
Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жоржиньйо_(футболіст,_1995)&oldid=40695760