Елеонора Аквітанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Елеонора Аквітанська
фр. Aliénor d'Aquitaine
фр.
Éléonore de Guyenne
англ.
Eleanor of Aquitaine
лат.
Alienora (Alienordis) ducissa Aquitaniae'
LeonorAquitania.jpg
портрет Елеонори Аквітанської.
Blason de l'Aquitaine et de la Guyenne.svgГерцогиня Аквітанії (11371204)
Початок правління: 1137
Кінець правління: 1204
Інші титули: Count of Poitiers Arms.svgГрафиня де Пуатьє
(11371153)
Arms of the Kings of France (France Ancien).svg10-а Королева Франції
(11371152)
England COA.svgКоролева Англії
(11541189)
Попередник: Гійом Х Аквітанський
Наступник: Іоанн Безземельний
Дата народження: бл. 1124
Місце народження: Аквітанія
Дата смерті: 31 березня 1204(1204-03-31)
Місце смерті: Фонтевро, Франція
Дружина: 1.Короля Франції Людовіка VII (1137-1152)
2.Короля Англії Генріха II Плантагенета
Діти: 1 шлюб:кілька дочок, в т.ч. Матильда Плантагенет
2 шлюб:чотири сини, в т.ч. Річард I Левине Серце
Династія: Рамнульфіди
Батько: герцог Аквітанський Гійом де Пуатьє
Мати: Аенора де Шательро

Елеонора Аквітанська (Алієнор) (1122—1204) — дочка герцога Х Аквітанського Гійома де Пуатьє, онучка першого трубадура Провансу Гійома IX Аквітанського, королева Франції, дружина французького короля Людовіка VII (1137—1152). Після розлучення в 1152 році вийшла заміж за графа Генріха Анжуйського, який в 1154 році став королем Англії Генріхом II Плантагенетом. Завдяки цьому шлюбу, її посаг — аквітанські землі, вчетверо більші за домен Капетингів стали англійськими. Саме це стало причиною кількасторічної ворожнечі між країнами і вилилося врешті в Столітню війну. Від першого шлюбу в Елеонори Аквітанської було кілька дочок, серед них Матильда Плантагенет, саме через відсутність спадкоємця з нею розвівся перший чоловік, від другого ж вона народила чотирьох синів серед яких Річард I Левине Серце. Підтримуючи старших синів, Елеонора Аквітанська підняла разом з ними бунт проти Генріха ІІ. Міжусобиця тривала 2 роки. Переміг король, а королева потрапила в полон і наступні 16 років провела в ув'язненні. В 1189 році Річард звільнив матір. Елеонора Аквітанська поїхала до Франції, де провела останні роки життя в бенедектинському абатстві Фонтерво, де й померла у віці 82 років.

В молодості Елеонора відрізнялася надзвичайною красою та ексцентричною поведінкою. Вона була музою трубадура Бернарта де Вентадорна, якій він присвятив кілька кансон.

Джерела[ред.ред. код]

  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях, Минск «Беларусь», 1999