Жиль Перро
| Жиль Перро | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Gilles Perrault | ||||
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Jacques Peyroles[1][2] | |||
| Псевдонім | Sidney Vania, Gil Perrault і Gilles Perrault | |||
| Народився |
9 березня 1931[3][4][…] XIII округ Парижа, Париж[2] | |||
| Помер |
3 серпня 2023[6][2] (92 роки) Сент-Марі-дю-Мон, Манш, Франція[7][2] ·зупинка серця[1] | |||
| Поховання | Q110346723?[8] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[9] | |||
| Місце проживання | Сент-Марі-дю-Мон | |||
| Діяльність | журналіст, сценарист, письменник, адвокат | |||
| Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі і Інститут політичних досліджень | |||
| Мова творів | французька | |||
| Жанр | роман, кримінальний роман[d], пригодницький роман, шпигунський романd і сценарій | |||
| Magnum opus | Q16653691?, Q3226081? і Notre ami le roid | |||
| Мати | Germaine Peyrolesd | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Жиль Перро (фр. Gilles Perrault; 9 березня 1931, Париж — 3 серпня 2023, Сент-Марі-дю-Мон, Манш) — французький письменник, сценарист і журналіст. Здобув освіту юриста, працював ним протягом 5 років. Робота у сфері кримінології дала йому великий досвід та визначила жанр його творчості.
Життєпис[ред. | ред. код]
Жиль Перро написав безліч книг, есе та кіносценаріїв на кримінальну тему. У своїх творах він торкався проблем, пов'язаних з правами людини, часто описуючи їх порушення. Його роботи викликали неоднозначну оцінку у французькому суспільстві.[10] Книги Перро були перекладені багатьма мовами світу.
Найвідоміша робота Перро — документальна книга «Червоний пуловер», кримінальне дослідження, опубліковане в 1978 році. У ній автор проводить власне розслідування у справі Крістіана Рануччі, звинуваченого у викраденні та вбивстві маленької дівчинки Марі Долорес Рамбла. Через рік книга була екранізована. Книга викликала резонанс, було продано понад 1 мільйон екземплярів. Мішель Фуко прочитавши цю книгу, заявив про свою впевненість у невинності Рануччі.[11]
У 2005 році командир кримінальної поліції у відставці Жерар Буладду опублікував книгу у відповідь: «L'Affaire du pull-over rouge, Ranucci coupable! : Un pull-over rouge cousu… de fil blanc» («Справа про червоного светра, Рануччі винен! Червоний пуловер, зшитий з білої нитки»), прямо протилежну версії, розробленої Жилем Перро. У 2006 році у своїй другій книзі «Autopsie d'une imposture» Буладду доводить вину Рануччі, і критикує Перро, називаючи «Червоний пуловер» відвертою маніпуляцією.
Жиль Перро також був редактором знаменитої в лівих політичних колах «Чорної книги капіталізму»,[12] яка користується популярністю і до сьогодення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.lefigaro.fr/livres/gilles-perrault-auteur-du-pull-over-rouge-est-mort-a-l-age-de-92-ans-20230803#:~:text=L'%C3%A9crivain%20est%20d%C3%A9c%C3%A9d%C3%A9%20d,aupr%C3%A8s%20de%20son%20entourage%20familial.
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119381583 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://www.rtbf.be/article/deces-a-92-ans-de-lecrivain-gilles-perrault-auteur-du-pull-over-rouge-11236536
- ↑ https://www.paris-normandie.fr/id437664/article/2023-08-03/lecrivain-gilles-perrault-est-mort-en-normandie-lage-de-92-ans
- ↑ http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6595
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Gilles Perrault et son éditeur condamnés pour diffamation, 27 janvier 2009, La Provence
- ↑ Du bon usage du criminel. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ Le Livre Noir du Capitalisme, The Black Book of Capitalism (фр.). 4 жовтня 2011. ISBN 978-2-84109-144-7..
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ (довідка)
Посилання[ред. | ред. код]
- Жиль Перро на сайті Internet Movie Database(англ.)
|
