Журавко Олексій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журавко Олексій Валерійович
2019-07-18. Алексей Журавко (cropped).png
Народився 21 квітня 1974(1974-04-21)
Жовті Води, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер 25 вересня 2022(2022-09-25) (48 років)
Херсон, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність політик
Alma mater Херсонський державний університет
Заклад Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України V скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія Партія регіонів і Єдина Росія
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Народний депутат України
V скликання
Партія регіонів квітень 2006 листопад 2007
VI скликання
Партія регіонів, листопад 2007 грудень 2012

Журавко Олексій Валерійович (21 квітня 1974, Жовті Води Дніпропетровська область — 25 вересня 2022, Херсон, Україна) — колишній український політик, член проросійської Партії регіонів, колишній депутат Верховної Ради України, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 12.2007); колаборант із Росією.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 квітня 1974 р. у м. Жовті Води Дніпропетровської області. Вихованець школи-інтернату:

  • 04.1974—05.1978 — будинку дитини, м. Жовті Води Дніпропетровської області;
  • 1978—1990 рр. — в Цюрупинського дитячого будинку-інтернату;

Освіта[ред. | ред. код]

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • 1990—06.1992 рр. — учень Луганського ПТУ-інтернату.
  • 1993 р. — засновник приватного підприємства «Журавушка», м. Олешки (в минулому — м. Цюрупинськ).
  • 1997 р. — співзасновник, директор ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів».
  • З 2004 р. — генеральний директор ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів».

Політика[ред. | ред. код]

З квітня 2002 року — кандидат у нардепи, виборчий округ 183, Херсонська область, висунений блоком партій «За Єдину Україну». За 10,57 %, 4 місце з 21 претендентів, президент Всеукраїнської асоціації працездатних інвалідів, член НДП.

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006—11.07 від Партії регіонів, № 118 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ «Співдружність ініціативних працездатних інвалідів», член ПР. Секретар Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 07.2006), член фракції Партії регіонів (з 05.2006).

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від Партії регіонів, № 140 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Парті регіонів.

В 2012 році брав участь у виборах до парламенту за одномандатним виборчим округом № 186 (Херсонська область) від Партії регіонів. Посів друге місце. Депутатом обраний не був. Під час передвиборчої кампанії за нього агітували його однопартійці Нестор Шуфрич[3] та В'ячеслав Богуслаєв[4].

Зламаний стенд у Лазурному

В 2014 році втік до Росії, де отримав російське громадянство і у 2022 році вступив до партії Єдина Росія[5].

В 2022 році повернувся до м. Херсону, де співпрацював з представниками «адміністрації» окупантів[6].

Скандали[ред. | ред. код]

11 серпня 2004 року, кандидат у президенти України Віктор Ющенко під час зустрічі з мешканцями м. Цюрупинська зачитав записку про те, що у місті була згвалтована та вбита 12-літня дівчинка і що до цього був нібито причетний Олексій Журавко. Сам Журавко 19 серпня 2004 року поширив звернення до суспільства з метою спростування цієї інформації[7].

13 січня 2011 року політик накинувся на журналіста видання «Українська правда» у Верховній Раді, коли той готував статтю про використання депутатами заборонених сирен та «мигалок» на своїх автомобілях.[8]

8 вересня 2015 року Журавко погрожував блогеру, редактору інтернет-видання «Олешшя Онлайн» Дмитру Воронову після виходу публікації «Алексей Журавко дал интервью на сепаратистком канале (видео)»,[9] де стверджувалося, що політик дякував російському президентові Володимиру Путіну за «мирне» захоплення півострова у березні 2014 року.[10] У відповідь, на сайті виходить матеріал, де наголошується на тому, що на момент незаконного «референдуму» у Криму типографією «Таврида», яка виробляла тоді бюлетені, керувала дружина давнього друга Олексія Журавка Андрія Литивинова, який має за собою російський паспорт з 2014 року.[11][12]

В той же період ж політика звинувачували у забудові ним берегів річки Конка у Олешках.[13]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ступеня (12.2004)[14];
  • Орден «За заслуги» III ступеня (11.2000)[15]

Погляди, розслідування[ред. | ред. код]

5 червня 2012 р. голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[16]. Вів сторінки у соцмережах, де поширював російську пропаганду.

В грудні 2020 р., СБУ заочно оголосила підозру Журавку у створенні терористичної організації та діях щодо повалення конституційного ладу України[17].

Сім'я[ред. | ред. код]

Рідний дядько — Георгій (1959 року народження). Окупаційний гауляйтер міста Олешки (з травня 2022 року).[18]

Дружина Анжела Юріївна (1986), донька Єлизавета (2007).

Смерть[ред. | ред. код]

25 вересня 2022 року — був ліквідований внаслідок вибуху готелю в Херсоні[19][20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. https://www.youtube.com/watch?v=ZRR2YTRNUfw | Нардеп Нестор Шуфрич агітує за регіонала Олексія Журавка (2012 рік)
  4. https://www.youtube.com/watch?v=jjckbTjnlGo&t=5s | Власник заводу "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв агітує за регіонала Олексія Журавка (2012 рік)
  5. Алексей Журавко стал гражданином России и вступил в «ЕР», 08.07.2022
  6. В тимчасово окупованому Херсоні загинув екснардеп-зрадник Журавко — ЗМІ. 25.09.2022, 10:59
  7. https://grivna.ua/arch/grna/grna-2004/grna-2004-36 | «Льготный» кандидат
  8. https://ms.detector.media/utiski-zhurnalistiv-u-sviti/post/10596/2011-01-13-regional-nakynuvsya-na-zhurnalista-ukrainskoi-pravdy/ / «Регіонал» накинувся на журналіста «Української правди»
  9. https://05542online.com/video/1929-aleksey-zhuravko-dal-intervyu-separatistskomu-kanalu-video.html
  10. https://detector.media/infospace/article/110965/2015-09-08-na-khersonshchyni-eks-regional-separatyst-pogrozhuvav-blogeru-rozpravoyu-pislya-zminy-vlady/ | На Херсонщині екс-регіонал-сепаратист погрожував блогеру розправою після зміни влади
  11. https://05542online.com/news/4423-pechataem-byulleteni-dlya-krymskogo-referenduma-i-vyigryvaem-sudy-v-oleshkah.html
  12. https://05542online.com/news/5046-gromadyanin-rf-kozhen-den-konsultuye-golovu-oleshkvskoyi-rda-schodo-destablzacyi-prikordonnogo-regonu.html
  13. https://05542online.com/blog/dmitriy_chursin/1923-samozahvat-beregov-konki-v-cyurupinske-dokument.html
  14. Указ Президента України від 6 грудня 2004 року № 1444/2004 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. Указ Президента України від 29 листопада 2000 року № 1268/2000 «Про відзначення державними нагородами України»
  16. Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№9073) - за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012. 
  17. Екс-"регіоналу" оголосили підозру: бере участь в інформаційній війні проти України. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 30 грудня 2020. 
  18. https://www.chesno.org/politician/157636/
  19. У Херсоні повідомляють про ліквідацію зрадника-ексрегіонала Олексія Журавко. 25.09.2022, 12:29
  20. В окупованому Херсоні внаслідок ракетного удару загинув колишній нардеп-колаборант. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 вересня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]