ЗІЛ-114

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗІЛ-114
ЗІЛ-114 (1967-1978)
Виробник ЗІЛ
Роки виробництва 1967-1978
Місце виробництва СРСР СРСР, Москва
Попередник(и) ЗІЛ-111
Наступник(и) ЗІЛ-4104 (ЗІЛ-115)
Клас Клас F
Стиль кузова лімузин
унівенсал
Двигун(и) Бензиновий двигун
Колісна база 3880 мм
Довжина 6305 мм
Ширина 2068 мм
Висота 1540 мм
Маса 3085 кг
Найвища швидкість 170- 190 км/год
Споріднені ЗІЛ-117
Подібні Cadillac Series 70
Daimler DS420
Nissan Prince Royal
Mercedes-Benz W100
Rolls-Royce Phantom VI
Дизайнер Б. Кузнецов, Е. Сабо, Л. Самохін

ЗІЛ-114 — радянський малосерійний представницький легковий автомобіль вищого класу з кузовом «лімузин». Його виробництво почалося в 1967 році, змінивши на конвеєрі ЗІЛ-111, і закінчилося в 1978 році, коли його у свою чергу замінив ЗІЛ-4104. Всього було виготовлено 113 автомобілів ЗІЛ-114.[1]. Є аналогом Lincoln Continental 53A 1965 року.

Особливості конструкції[ред. | ред. код]

Склопідйомники всіх дверей мали електроприводи, а замки дверей централізоване блокування. Машина комплектувалась також кондиціонером. Завдяки атермальним склам, в сонячну погоду не підвищувалась температура в салоні. Для зручності входу й виходу кермове колесо було виконане відкидним.

На машину встановлювався 7-літровий двигун потужністю 300 кінських сил. В двигуна ЗІЛ-114 — алюмінієвий блок циліндрів, чотирьохкамерний карбюратор, транзисторна система запалювання і гідравлічні штовхачі клапанів. Цей пристрій, вперше застосований ще на ЗІС-110 в 1946 році, робить непотрібним регулювання зазору в клапанному механізмі протягом всього терміну служби двигуна й різко знижує шум ГРМ.

Автомобіль оснащався автоматичною гідромеханічною трансмісією. Управління переключенням передач — автоматичне, але допускає втручання водія для вибору потрібної передачі. Привід кермового управління — з гідропідсилювачем.

Шасі ЗіЛ-114 мало потужну раму периферійного типу, дуже жорстку на скручування і добре захисну при зіткненні (так як в центральній її частині лонжерони були «розведені» до боків і розміщались практично за порогами кузова).

Незалежна передня підвіска — безшкворнева, на поздовжніх торсіонних стержнях, які працюють на скручування. Задня підвіска — залежна на поздовжніх листових ресорах, звичайного типу.

Гальма — дискові на всіх колесах, з каскадною системою підсилювачів і роздільними контурами.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики
Двигун Бензиновий
Тип двигуна карбюраторний, чотиритактний, восьмициліндровий
Марка двигуна ЗІЛ-114
Циліндри / Клапани V8 / 16
Об'єм 6959 см3
Хід поршня / Діаметр циліндра 95 / 108 мм
Ступінь стиску 9,5
Система живлення карбюратор
Охолодження рідинне
Потужність 300 к.с. (220 кВт) при 4400 об/хв
Крутний момент 559 Нм при 2800 об/хв
Трансмісія 3-ст. АКПП
Макс. швидкість 190 км/год

Модифікації[ред. | ред. код]

ЗіЛ-117 (1971-1978)
  • ЗІЛ-114Е — автомобіль із засобами спецзв'язку і екранованою системою запалювання.
  • ЗІЛ-114А — медичний універсал (5 місць + 1 хворий), 1974 р. (побудовано 2 примірники), автомобіль включався в кортеж Генерального секретаря ЦК КПРС.
  • ЗІЛ-114К — автомобіль із захищеним кузовом і великим люком на даху, 1970 р.
  • ЗІЛ-117 — вкорочений автомобіль з кузовом седан (колісна база 3300 мм).


Див. також[ред. | ред. код]

Lincoln Continental 1964 - 1968 (Лімузин SS-100-X)

Cadillac Lincoln Continental 53A 1965

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Канунников С.В., Отечественные легковые автомобили. 1896-2000 гг. http://slovari.yandex.ru/dict/rusauto/article/kan-0029.htm[недоступне посилання з квітня 2019], ООО «Книжное издательство "За рулём"», 2007

Посилання[ред. | ред. код]