Загреб (1939)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загреб
Разарач Загреб
Ескадрений міноносець «Загреб»
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець
Держава прапора
Корабельня Brodosplit
Закладено 1936 рік
Спущено на воду 30 березня 1938 року
Введено в експлуатацію 5 серпня 1939 року
Загибель затоплений 17 квітня 1941 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 210 тонн (стандартна)
1 665 тонн (повна)
Довжина 98 м
Ширина 9,45 м
Осадка 3,18 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни
Гвинти 2
Потужність 40 000 к.с.
Швидкість 35 вузлів
Автономність плавання 1000 миль
Екіпаж 145
Озброєння
Артилерія 4 × 120 мм гармати
2x2× 40 мм зенітних гармат
2 кулемети
Торпедно-мінне озброєння 2 ( 1 x 3) × 550-мм торпедні апарати
30 мін

«Загреб» — другий із трьох ескадрених міноносців типу «Београд», побудованих для Королівських військово-морських сил Югославії наприкінці 1930-х років. Корабель мав складати частину дивізії на чолі з лідером ескадрених міноносців «Дубровник». Це перший військовий корабель, побудований у Королівстві Югославія.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ескадрений міноносець «Загреб» був закладений у 1936 році на верфі Brodosplit. Спущений на воду 30 березня 1938 року, вступив у стрій 5 серпня 1939 року.

Його головний калібр утворювали чотири 120-мм гармати, а максимальна швидкість корабля становила 35 вузлів (65 км/год).

Служба[ред. | ред. код]

Після початку вторгнення держав Осі у квітні 1941 року «Загреб» та «Београд» були переведені до місця розташування штабу 1-ї торпедної дивізії у Которі[1]. Кораблі бомбардувала авіація, але попри близькі розриви бомб «Загреб» залишився неушкодженим.

16 квітня екіпаж корабля був поінформований про неминучу капітуляцію збройних сил Югославії, та отримав наказ припинити опір. Значна частина екіпажу після цього залишила корабель. Наступного дня італійські війська наблизилися до Которської бухти, два молодші офіцери Мілан Спасич і Сергей Мешера примусили капітана та екіпаж, який залишився, покинути есмінець, та ввели у дію вибухові заряди для затоплення корабля. Обоє загинули під час вибуху[2].

Відзначення подвигу[ред. | ред. код]

1967 року з'явився французький фільм Flammes sur l'Adriatique («Адріатика у вогні»), присвячений історії загибелі корабля та подвигу двох офіцерів. У 1973 році президент Югославії, а під час війни керівник Народно-визвольної армії Югославії Йосип Броз Тіто посмертно нагородив обох офіцерів, які затопили «Загреб», орденом Народного героя[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Niehorster, Dr Leo. Royal Yugoslav Navy, 06.04.941. www.niehorster.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 13 травня 2022.
  2. MUSEUM MARITIMUM-Kotor,Montenegro. www.museummaritimum.com. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  3. “Zagreb” umire, “Zagreb” se ne predaje - Vijesti.me. web.archive.org. 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2022.