Лідер ескадрених міноносців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Британський лідер ескадрених міноносців типу «H» «Харді»
Американський лідер USS «Портер» його типу
Радянський лідер «Ташкент»

Лідер ескадрених міноно́сців (англ. flotilla leader, рос. лидер эскадренных миноносцев, від англійського leader — той, хто веде) — підклас торпедно-артилерійського бойового корабля, типу ескадреного міноносця, але збільшеної водотоннажності, з посиленим артилерійським озброєнням, що призначався для виведення в атаку есмінців.

Історія використання

[ред. | ред. код]

Вперше лідери флотилії з'явилися наприкінці Першої світової війни в британському флоті. За задумом розробників цього типу корабля — це був великий есмінець, що перевершував звичайні есмінці за розмірами, швидкістю і озброєнням, та цілеспрямовано пристосовувався для розміщення на ньому командира флотилії зі своїм штабом і іншими елементами системи управління з'єднанням.

У 192030-тих роках лідери есмінців будувалися для ВМС Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції.

У 1935 розпочались ходові випробування першого радянського лідера «Ленінград», який мав водотоннажність 2 690 т, швидкість до 43 вузлів (80 км/год); на озброєнні 5 130-мм гармат, 8 76-мм та 37-мм зенітних гармат, 2 чотиритрубні торпедні апарати, а також міни та глибинні бомби. За часів німецько-радянської війни лідери брали активну участь у боях на Балтійському («Ленінград» та «Мінськ»), Чорному ("Москва", «Ташкент» і «Харків») та Баренцевому морях («Баку»).

Бойовий досвід Другої світової війни довів, що жодному з військових флотів світу не довелося задіяти лідери за їхнім основним призначенням, тобто вести есмінці в скоординовану атаку на кораблі противника.

На початку 1970-тих на усіх флотах лідери були ліквідовані як клас військових кораблів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 642-643. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • К истории военного кораблестроения [Архівовано 20 серпня 2011 у WebCite]
  • Flotilla leaders. на uboat.net. Архів оригіналу за 14 серпня 2010. Процитовано 30 грудня 2013. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Дашьян А. В., Патянин С. В., и др. Флоты Второй мировой. — М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2009. — С. 561–564. — ISBN 978-5-699-33872-6
  • Патянин С. В. Лидеры, эскадренные миноносцы и миноносцы Франции во Второй мировой войне. — СпБ, 2003.
  • Платонов А. В. Советские миноносцы. Ч.1. — СпБ: Галея-Принт, 2003. — ISBN 5-8172-0078-3
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906–1921. — London: Conway Maritime Press, 1986. — ISBN 0-85177-245-5
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922–1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7
  • Osborne E. W. Destroyers. An illustrated history of their impact. — Santa Barbara, California, USA: ABC-CLIO Inc, 2005. — ISBN 1-85109-479-5