Країни Осі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
     Антигітлерівська коаліція (та їх колонії)
     Після атаки на Перл-Гарбор
     Країни Осі та їх сателіти
     Нейтральні

Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі, Країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція — об'єднання фашистських країн в часи Другої світової війни. Три головні елементи осі: нацистський Третій Рейх, фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були частиною військового союзу Берлінського пакту (англ. Tripartite Pact) створеного в серпні 1940, що офіційно заснувала Об'єднання Осі. Під час найбільшого підйому пакту його країни-члени домінували над значною частиною Європи, Північної та Східної Африки, Далекого Сходу, Південно-Східної Азії й Океанії [1].

З листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і СРСР велися офіційні таємні переговори про приєднання Радянського Союзу до Осі, що мало здійснитись через підписання нового документу про фактичний розподіл Східної півкулі планети між учасниками - укладання Пакту чотирьох Держав між нацистською Німеччиною, фашистською Італією, Японською імперією та комуністичним СРСР [2].

Початок[ред.ред. код]

Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною й Італією задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу [3]. Передчасна смерть Гомбоша в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття його посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі [3].

В листопаді 1936 року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь РимБерлін посилаючись на угоду між Німеччиною й Італією від 25 жовтня 1936. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи та світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй, й Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939, ці відносини, перетворені в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією й Італією 27 вересня 1940. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940), Румунія (23 листопада 1940), Словаччина (24 листопада 1940) і Болгарія (1 березня 1941).

Італійське ім'я Roberto у 1940-1945 отримало нове значення - вживалось як скороченння «Rome-Berlin-Tokyo».

Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936 року.

Країни-учасники[ред.ред. код]

Основні країни[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Німеччини[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Японії[ред.ред. код]

Сателіти і союзники Італії[ред.ред. код]

Окуповані і анексовані Німеччиною[ред.ред. код]

Німеччина та її сателіти під час їх найбільшої територіальної експансії в Європі


Держави-колабораціоністи[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Hakim, Joy (1995). A History of Us: War, Peace and all that Jazz. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509514-6. 
  2. Розмова наркома закордонних справ СРСР В.М.Молотова з послом Німеччини в СРСР Ф.Шуленбурґом. // АП РФ. Ф. 3. Оп. 64. С. 675. Л. 108. Машинопис. Завірена копія (рос.)
  3. а б Sinor, Denis. 1959. History of Hungary. Woking and London: George Allen and Unwin Ltd. Pp. 291

Джерела[ред.ред. код]