Країни Осі

     Антигітлерівська коаліція (та їх колонії)
     Країни, що приєдналися до коаліції після атаки на Перл-Гарбор
     Країни Осі та їх сателіти
     Нейтральні

Країни осі, Нації осі, Об'єднання осі, Країни фашистського альянсу, гітлерівська коаліція — об'єднання країн в часи Другої світової війни.

Три головні країни — елементи осі: націонал-соціалістичний Третій Райх, фашистська Італія та Японська імперія («Вісь Рим-Берлін-Токіо») були членами військового союзу Берлінського пакту (англ. Tripartite Pact) підписаного в серпні 1940, що офіційно заснували Об'єднання Осі. Під час найбільшого підйому пакту його країни-члени домінували над значною частиною Європи, Північної та Східної Африки, Далекого Сходу, Південно-Східної Азії й Океанії.

Від листопада 1940 року між нацистською Німеччиною і СРСР велися офіційні таємні переговори про приєднання Радянського Союзу до Осі, що мало здійснитись через підписання нового документу про фактичний розподіл Східної півкулі планети між учасниками Пакту чотирьох Держав: Німеччиною, Італією, Японією та Радянським Союзом.

Початок

Термін «вісь», як вважають, першим застосував прем'єр-міністр Угорщини Дюла Гомбош, який відстоював союз Німеччини, Угорщини і Італії і був посередником між Німеччиною й Італією задля зменшення протиріч між ними, задля досягнення цього союзу. Передчасна смерть Гомбоша в 1936 при проведенні переговорів з Німеччиною в Мюнхені і зайняття його посади нефашистом припинило початкове притягнення Угорщини до триполярної осі, але зменшило протиріччя між Італією та Німеччиною, що вело до створення двополярної вісі.

В листопаді 1936 року, термін «вісь» розпочав офіційно використовувати італійський диктатор Муссоліні Беніто, коли він говорив про вісь Рим—Берлін посилаючись на угоду між Німеччиною й Італією від 25 жовтня 1936. Муссоліні оголосив, що ці дві держави формують «Вісь», довколо якої інші держави Європи та світу мали б обертатись. Ця угода була підписана під час Другої італо-абісінської війни, проти експансії Італії виступила Ліга Націй, й Італія отримала підтримку Німеччини. Пізніше, в травні 1939, ці відносини, перетворені в союз, Муссоліні назвав «Сталевим пактом».

Термін «Держави осі» формально почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією й Італією 27 вересня 1940. До договору пізніше приєднались Угорщина (20 листопада 1940), Румунія (23 листопада 1940), Словаччина (24 листопада 1940) і Болгарія (1 березня 1941).

Італійське ім'я Roberto у 1940-1945 отримало нове значення — вживалось як скороченння «Rome-Berlin-Tokyo».

Його найпотужнішими державами у військовому відношенні були Німеччина і Японія. Ці дві нації також підписали Антикомінтернівський пакт 1936 року.

Країни-учасники

Основні країни

• Третій Рейх з 1 вересня 1939.
• Королівство Італія з 1 вересня 1939 до 8 вересня 1943.
• Японська імперія з 25 листопада 1939.

Сателіти і союзники Третього Рейху

• Королівство Угорщина з 20 листопада 1940 з Трансильванією і Воєводиною.
• Фінляндія з травня 1940 до 19 вересня 1944 — з Петсамо
  • Карелія (з осені 1941 року);
• Королівство Румунія з 20 листопада 1940 до 23 серпня 1944;
• Словацька республіка з 20 листопада 1940;
• Болгарське царство з 1 березня 1941 до 9 вересня 1944;
• Королівство Югославія 1-27 березня 1941;
• Незалежна Держава Хорватія з 15 липня 1941 — зі Славонією та Боснією і Герцеговиною;
• Королівство Ірак.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Сателіти і союзники Японської імперії

• Маньчжурська держава (1937—1945) — офіційно не проголошувала війни країнам Антигітлерівської коаліції; знищена радянським вторгненням 1945.
• Меньцзянь (Внутрішня Монголія) з 27 вересня 1940.
• Тимчасовий уряд Китайської Республіки (Ван Цзинвей) з 29 березня 1941.
• Бірманська держава (1943—1945) — офіційно проголосила війну.
• Республіка Філіппіни (1943—1945) — офіційно не проголошувала війни.
• В'єтнамська імперія з 11 березня до 23 серпня 1945.
• Камбоджа 9-15 квітня 1945.
• Лаос 1944—1945.
• Тимчасовий уряд вільної Індії (1943—1945) — офіційно проголосив війну.
• Таїланд (1942—1945) — офіційно не проголошував війни.

Сателіти і союзники Королівства Італія

• Албанія з 1 листопада 1936 до 8 вересня 1943.
• Королівство Чорногорія (Режим С.Дрлевича), формально з 12 липня 1941 до 8 вересня 1943, фактично — кілька тижнів 1941.

• 
• 

Окуповані і анексовані Третім Рейхом

Німеччина та її сателіти під час їх найбільшої територіальної експансії в Європі

• Остмарк (Австрійська республіка).
• Вестмарк (Саар)
• Частини Польської республіки:
  • Генеральна губернія;
  • Вартеланд (Познань).
• Вільне місто Данциг.
• Частини Чехословацької республіки:
  • Протекторат Богемії і Моравії з 15 березня 1939;
  • Судетенланд.
• Люксембург.
• Данія.
• Бельгія (генерал-губернатор Фалькенхаузен).
• Франція (окуповані землі, включаючи Ельзас і Лотарингію).
• Нормандські острови.
• Республіка Сало з 23 вересня 1943;
• Частини колишнього Королівства Югославія:
  • Сербія (з Банатом) — маріонетковий режим Недича з 1 вересня 1941;
  • Нижня Каринтія і Нижня Штирія;
  • Провінція Любляна (до 1943 підпорядкувалась Королівству Італія, потім Третьому Рейху)
• Східні райхскомісаріати:
  • Україна;
  • Остланд (Прибалтика та Білоруська РСР);
  • Кавказ;
  • Московія.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Держави-колабораціоністи

• Франція (Режим Віші, 1940—1944).
• Норвегія (режим Квіслінга).
• Нідерланди (режим Мюссерта).

Джерела

• Axis History Factbook
• Full text of The Tripartite Pact
• Silent movie of the signing of The Tripartite Pact

Посилання

• В. С. Коваль. «ВІСЬ РИМ-БЕРЛІН» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 578. — ISBN 966-00-0734-5.