Зелений Гай (Заліщицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Зелений Гай
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Зеленогайська сільська рада
Код КОАТУУ 6122083701
Облікова картка Зелений Гай 
Основні дані
Засноване 1578
Населення 592
Територія 16.080 км²
Густота населення 36.82 осіб/км²
Поштовий індекс 48605
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д. / 48.67861; 25.65889Координати: 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д. / 48.67861; 25.65889
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Дзвиняч-Жежава
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48675, с.Зелений Гай
Карта
Зелений Гай is located in Україна
Зелений Гай
Зелений Гай
Зелений Гай is located in Тернопільська область
Зелений Гай
Зелений Гай

CMNS: Зелений Гай на Вікісховищі

Зеле́ний Гай — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, в центрі району. До 1950 — Жежава. Центр сільради, якій підпорядковане село Печорна.

У зв'язку з переселенням жителів до Зеленого Гаю хутір Берег виключений із облікових даних.

Населення — 595 осіб (2003).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Зеленого Гаю виявлені археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької культур, ранньої залізної доби, культури Гава-Голігради, західно-подільської групи скіфського часу, липицької, празької та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1578[1]. Є припущення, що на землях Зеленого Гаю існували поселення Пожарниця та Соколів, які 1241 знищили монголо-татари.

Населений пункт заснований на землях села Блашківці (відоме від 1414), яке припинило існування у II половині 18 століття.

Згадується село Блашківці (Blaszkowcze) 11 травня 1469 року в книгах галицького суду [2]. В реєстрі від 1530 р. (c. 165)[3] стосовно с. Блашківці (Blaskovcze), яке належало Червоногородському повіту Подільської землі, вказано: "fuger. ad Valachiam - Dni cap."[itanei] (перейшло від Волощини (Молдавії)). - Згідно карти Г.-Л. де Боплана (серед. 17 ст.), це село (Blakowce) розташовувалось над самим Дністром, нижче уступу його каньйону. Жежава (в Боплана - Gegewa) позначена вже вище крутого берега долини Дністра, на його сучасному місці. Таким чином, Блашківці і Жежева були окремими, поряд розташованими селами. Жежева на карті фон Міга (80-ті рр. 18 ст.) передана двома назвами: Zezeba i Zezaba (на північному і південному листах відповідно). На карті 2-го австрійського знімання (кін. 50-х рр. 19 ст.) вже значиться подібна до сучасної назва - Zezawa. Від Жежеви на захід до Дністра йде давній шлях (тепер - звичайна польова дорога), який вів до поромної переправи через Дністер до с. Городниця. Ця переправа функціонувала більше трьох століть, хоч конкретне її місцерозташування змінювалось. Біля переправи, з боку Жежави, в 19 ст. існував хутір Береговий.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церкви святої Параскеви (1784; дерев'яна) та святого Димитрія (2003; кам'яна), каплиця (1877; реставрована).

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

На території населеного пункту є пам'ятка природи Жежавський державний ботанічний заказник і пам'ятки природи й археології печери Татарка та Лисяча Нора.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятники:

  • священикові І. Підгороцькому
  • оборонцеві села від вогню св. Флоріяну (1819; підлягає реставрації)
  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
  • Т. Шевченку (скульптор обох — С. Бродовий).

Встановлено пам'ятні хрести:

  • про заснування цвинтаря (кінець 18 ст.)
  • на честь скасування панщини (друга половина 19 століття; реконструйовано 1976)
  • заснування Братства тверезості (кінець 19 ст.)
  • 2 придорожних хрести (20 століття)

Насипана символічна могила Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • художник, скульптор С. Бродовий
  • фольклорист Еміль Коритко [4]
  • музикознавець М. Мамалига
  • інженери-винахідники:
    • М. Монастирський
    • Я. Стасюк
  • заслужений працівник охорони здоров'я України Г. Олійник
  • Самчук Віра Григорівна (нар. 1947) — українська акторка.
  • інженер О.Росткович
  • правник, громадський діяч С. Росткович
  • релігійний діяч о. В. Руденський
  • доктор Т. Руденський
  • літератор М. Хом'як-Черничук
  • художник, громадський діяч у Канаді В. Човган
  • живописець В. Шевчук.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]