Зелений Гай (Заліщицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Зелений Гай
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Зеленогайська сільська рада
Код КОАТУУ 6122083701
Облікова картка Зелений Гай 
Основні дані
Засноване 1578
Населення 592
Територія 16.080 км²
Густота населення 36.82 осіб/км²
Поштовий індекс 48605
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д. / 48.67861; 25.65889Координати: 48°40′43″ пн. ш. 25°39′32″ сх. д. / 48.67861° пн. ш. 25.65889° сх. д. / 48.67861; 25.65889
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Дзвиняч-Жежава
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 48675, с.Зелений Гай
Карта
Зелений Гай is located in Україна
Зелений Гай
Зелений Гай
Зелений Гай is located in Тернопільська область
Зелений Гай
Зелений Гай

Зеле́ний Гай — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, в центрі району. До 1950 — Жежава. Центр сільради, якій підпорядковане село Печорна.

У зв'язку з переселенням жителів до Зеленого Гаю хутір Берег виключений із облікових даних.

Населення — 595 осіб (2003).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Зеленого Гаю виявлені археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької культур, ранньої залізної доби, культури Гава-Голігради, західно-подільської групи скіфського часу, липицької, празької та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1578[1]. Є припущення, що на землях Зеленого Гаю існували поселення Пожарниця та Соколів, які 1241 знищили монголо-татари.

Населений пункт заснований на землях села Блашківці (відоме від 1414), яке припинило існування у II половині 18 століття.

Згадується село Блашківці (Blaszkowcze) 11 травня 1469 року в книгах галицького суду [2]. В реєстрі від 1530 р. (c. 165)[3] стосовно с. Блашківці (Blaskovcze), яке належало Червоногородському повіту Подільської землі, вказано: "fuger. ad Valachiam - Dni cap."[itanei] (перейшло від Волощини (Молдавії)). - Згідно карти Г.-Л. де Боплана (серед. 17 ст.), це село (Blakowce) розташовувалось над самим Дністром, нижче уступу його каньону. Жежава (в Боплана - Gegewa) позначена вже вище крутого берега долини Дністра, на його сучасному місці. Таким чином, Блашківці і Жежева були окремими, поряд розташованими селами. Жежева на карті фон Міга (80-ті рр. 18 ст.) передана двома назвами: Zezeba i Zezaba (на північному і південному листах відповідно). На карті 2-го австрійського знімання (кін. 50-х рр. 19 ст.) вже значиться подібна до сучасної назва - Zezawa. Від Жежеви на захід до Дністра йде давній шлях (тепер - звичайна польова дорога), який вів до поромної переправи через Дністер до с. Городниця. Ця переправа функціонувала більше трьох століть, хоч конкретне її місцерозташування змінювалось. Біля переправи, з боку Жежави, в 19 ст. існував хутір Береговий.

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», кооператива.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церкви святої Параскеви (1784; дерев'яна) та святого Димитрія (2003; кам'яна), каплиця (1877; реставрована).

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

На території населеного пункту є пам'ятка природи Жежавський державний ботанічний заказник і пам'ятки природи й археології печери Татарка та Лисяча Нора.

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятники:

  • священикові І. Підгороцькому
  • оборонцеві села від вогню св. Флоріяну (1819; підлягає реставрації)
  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
  • Т. Шевченку (скульптор обох — С. Бродовий).

Встановлено пам'ятні хрести:

  • про заснування цвинтаря (кінець 18 ст.)
  • на честь скасування панщини (друга половина 19 століття; реконструйовано 1976)
  • заснування Братства тверезості (кінець 19 ст.)
  • 2 придорожних хрести (20 століття)

Насипана символічна могила Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • художник, скульптор С. Бродовий
  • фольклорист Еміль Коритко [4]
  • музикознавець М. Мамалига
  • інженери-винахідники:
    • М. Монастирський
    • Я. Стасюк
  • заслужений працівник охорони здоров'я України Г. Олійник
  • Самчук Віра Григорівна (нар. 1947) — українська акторка.
  • інженер О.Росткович
  • правник, громадський діяч С. Росткович
  • релігійний діяч о. В. Руденський
  • доктор Т. Руденський
  • літератор М. Хом'як-Черничук
  • художник, громадський діяч у Канаді В. Човган
  • живописець В. Шевчук.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]