Зиблікевич Євген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євген Зиблікевич
Ziblikevich Evgen.jpg
Прізвисько «К.Порохівський»
Народження 20 листопада 1895(1895-11-20)
м. Самбір, Львівська область
Смерть 16 вересня 1987(1987-09-16) (91 рік)
м. Філадельфія, Flag of the United States.svg США
Країна Україна Україна
Приналежність Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg ОУН

Євген Зиблікевич (20 листопада 1895, м. Самбір — 16 вересня 1987, Філадельфія, США[1]) — український громадсько-політичний діяч, редактор, журналіст.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у м. Самбір, тепер Львівська область, Україна.

Закінчив Перемиську гімназію у 1915 році.

Сотник корпусу Січових Стрільців армії УНР. Член УВО.

Восени 1922 засуджений польським судом на тривалий термін ув'язнення за співучасть у підготовці замаху на Ю.Пілсудського та львівського воєводи Ґрабовського, вчиненого Стефаном Федаком у вересні 1921. У січні 1923 вийшов на волю через амністію.

Окружний комендант УВО Перемищини у 1921 і 1923. 28 березня 1925 року засуджений на «процесі басарабівців» до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю на початку 1928.

1929 — учасник І Конгресу українських націоналістів (Відень)[2].

Співвласник і співредактор газети «Український голос» (1926—1932), редактор тижневика «Бескид» (1930—1931, обидва у Перемишлі), «Змаг» (1937—1938, Львів).

На еміґрації — чільний діяч гетьманського руху, редактор щоденника «Америка».

Очолював від моменту заснування Східно-європейський дослідний інститут імені В. Липинського.

Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс-Чейз у Філадельфії (США).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]