Бабій Олесь Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олесь Йосипович Бабій
Олесь Бабій1.jpg
Прізвисько «Глум», «Чмелик»
Народження 17 березня 1897(1897-03-17)
с. Середня, нині Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть 2 березня 1975(1975-03-02) (77 років)
м. Чикаго, Flag of the United States.svg США
Приналежність УГА

Бабій Олесь Йосипович (17 березня 1897, с. Середня, нині Калуського району Івано-Франківської області — 2 березня 1975, Чикаго, США) — український письменник та літературознавець[1], автор гімну ОУН «Зродились ми великої години». Доктор літературознавства. Писав під псевдонімом Хмелик[2].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Гімн ОУН «Зродились ми великої години»

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Середнім Калуського району. Середню освіту здобув у Львові. Служив у австрійській армії, потім в УГА.

Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.

У Львові разом з Василем Бобинським, Романом Купчинським та Юрієм Шкрумеляком організував групу поетів-символістів «Митуса».

У 1924—1929 рр. здобув у Празі вищу освіту, ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.

1932 року разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові.

У 1944 році емігрував за кордон. Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карльсфельді та Мюнхені, де він прожив чотири роки, після чого переїхав до США. Працював в Чиказькому університеті, в редакції українського часопису.

Помер 2 березня 1975 року у Чикаго. Похований на цвинтарі св. Миколая.

Твори[ред. | ред. код]

Першим надрукованим твором Хмелика став написаний молодим старшиною УГА під Соколівкою вірш «На Київ!» («Над Київом хмара нависла грізна»), створений під час наступу на однойменне місто об'єднаних українських армій, Наддніпрянської й Галицької. Його було опубліковано в газеті «Стрілецька думка» від 5 жовтня 1919 року, ще раніше, покладений на мелодію «Сокільського маршу» Ярославенка, він увійшов до маршового репертуару військових оркестрів.

Загалом Бабій Олесь Йосипович — автор поетичних збірок «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив'я» (1939), «Світ і людина» (1947); поем «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956); збірок малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938); драматичних творів «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966); досліджень про творчість Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Богдана-Ігоря Антонича та інших письменників.

Окремі видання[ред. | ред. код]

  • Бабій О. Ненависть і любов. Поезії. — Львів: Русалка, 1921. — 31 с.
  • Бабій О. Гуцульський курінь. — Прага, 1927. — 154 с.
  • Бабій О. Жнива. Поеми. — Авгсбург, 1946. — 64 с.
  • Бабій О. Повстанці. Поема. — Чикаго : Літературне видавництво, 1956. — 180 с.
  • Бабій О. Олена Степанівна. П'єса в одній дії. — Чикаго, 1966. — 76 с.
  • Бабій О. Світ і людина. — Авґсбурґ, 1947, перевидано Чикаго, 1969. — 48 с.
  • Бабій О. Вибране з творів. — Чикаго : Друкарня В. Бернацького, 1969. — 112 с.
  • Бабій О. Дві сестри. Повість зі записок старшини УГА. — Чикаго, 1978.
  • Бабій О. Зродились ми великої години. — Дрогобич : Відродження, 1997. — 208 с.

Вшанування[ред. | ред. код]

14 березня 1997 р. в с. Середнє на стіні школи була відкрита меморіальна дошка на честь 100-річчя з дня народження поета.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олесь Бабій. Українські пісні. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-04-08. 
  2. Олесь Бабій. Всеукраїнська електронна бібліотека. 2010-06-18. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-04-08. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бабій Олесь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. — Т. 1. — С. 79.
  • Волинський Б. Бабій Олесь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 61. — ISBN 966-528-197-6.
  • Жулинський Г. Бабій Олесь // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 105.
  • Луців Л. Олесь Бабій «Останні». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. — Джерзі Ситі — Нью-Йорк : Свобода, б. р. — С. 428–429.
  • Роздольська О. Бабій Олесь (Олекса) // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 31.
  • Сирота Л. Літературна група «Митуса» (1921–1922): О. Бабій, В. Бобинський, Р. Купчинський, Ю. Шкрумеляк: Бібліографічний покажчик / НДЦ періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. — Львів, 2004. — 190 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Утріско О. Присутність Олеся Бабія у «Літературно-науковому вістнику» — «Вістнику» Дмитра Донцова: бібліографічний та біографічний аспекти // Вісниківство: Літературна традиція та ідеї. Науковий збірник. — Вип. 2. — Дрогобич : Посвіт, 2012. — С. 277–287.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 480 с. Стор. 13. ISBN 978-966-317-145-6

Посилання[ред. | ред. код]