Бабій Олесь Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олесь Йосипович Бабій
Олесь Бабій1.jpg
Загальна інформація
Народження 17 березня 1897(1897-03-17)
с. Середня, нині Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть 2 березня 1975(1975-03-02) (77 років)
м. Чикаго, США США
Псевдо «Глум», «Чмелик»
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР

Олесь Йосипович Бабій (17 березня 1897, с. Середня, нині Калуського району Івано-Франківської області — 2 березня 1975, Чикаго, США) — український письменник та літературознавець[1], автор гімну ОУН «Зродились ми великої години». Доктор літературознавства. Писав під псевдонімом Хмелик[2].

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.[3]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Гімн ОУН «Зродились ми великої години»

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Середня Калуського району в багатодітній селянській родині. Початкову освiту одержав у містечку Войнилів, середню здобував у Калушi, Чортковi та Львовi. Служив у австрійській армії, потім — старшиною в УГА.

Після стрілецького походу на Київ опинився в польському полоні, звідки йому вдалось утекти.

У Львові разом з Василем Бобинським, Романом Купчинським та Юрієм Шкрумеляком організував групу поетів-символістів «Митуса».

У 1924—1929 рр. здобув у Празі вищу освіту, ставши доктором літературознавства в Українському педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.

1926–1928 — головний редактор часопису «Національна думка», який у м. Празі видавала «Група української нацiональної молодi».

28 січня – 3 лютого 1929 у Відні відбувся 1-й конгрес (великий збір) українських націоналістів, який завершився створенням Організації українських націоналістів (ОУН). Олесь Бабій був учасником Конгресу, за що був заарештований польською владою і засуджений на 4 роки. Покарання відбував у Дрогобицькій в’язниці.

1932 року разом з групою чільних діячів ОУН : Осипом Бойдуником, Юліяном Вассияном, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським — перебував на лаві підсудних під час процесу у Львові.

На початку Другої свiтової війни працював шкiльним iнспектором на Пiдляшшi, вчителем гiмназiї в м. Холм (Польща).

У 1944 році емігрував за кордон. Емігрантське життя Олеся Бабія розпочалося в Німеччині в таборах для переміщених осіб в Карлсфельді та Мюнхені, де він прожив чотири роки. 1948 виїхав до США. Працював в Чиказькому університеті, в редакції українського часопису. Член Об’єднання українських письменників «Слово».

Помер 2 березня 1975 року у Чикаго. Похований на цвинтарі св. Миколая.

Твори[ред. | ред. код]

Першим надрукованим твором Хмелика став написаний молодим старшиною УГА під Соколівкою вірш «На Київ!» («Над Київом хмара нависла грізна»), створений під час наступу на однойменне місто об'єднаних українських армій, Наддніпрянської й Галицької. Його було опубліковано в газеті «Стрілецька думка» від 5 жовтня 1919 року, ще раніше, покладений на мелодію «Сокільського маршу» Ярославенка, він увійшов до маршового репертуару військових оркестрів.

Загалом Бабій Олесь Йосипович — автор поетичних збірок «Ненависть і любов» (1921), «Поезії» (1923), «Прамати» (1923), «Під шум Прута» (1923), «За щастя оманою» (1930), «Перехрестя» (1930), «Остання офіра цісареві» (1937), «Пожнив'я» (1939), «Світ і людина» (1947); поем «Гуцульський курінь» (1927), «Жнива» (1946), «Повстанці» (1956); збірок малої прози «Шукаю людини» (1921), «Гнів» (1922); повістей «Перші стежки» (1937), «Дві сестри» (1938), «Останні» (1938); драматичних творів «Родинна тайна», «Воєнна любов», «Олена Степанівна» (1966); досліджень про творчість Маркіяна Шашкевича, Юрія Федьковича, Богдана-Ігоря Антонича та інших письменників. Також написав вступне слово до львiвського видання поеми «Енеїда» І. Котляревського (1936), монографію про літературознавця М. Євшана, спогади про художника П. Ковжуна. Cпівробітник «Літературно-наукового вістника», часопису «Діло» та інших львівських видань.

Уперше новий Марш української армії було представлено 13 березня 2017 року в Києво-Могилянські Академії, напередодні Дня українського добровольця. «Зродились ми великої години» виконали Олег Скрипка та Ансамбль пісні й танцю ЗСУ. Слова Маршу — це видозмінений текст Гімну українських націоналістів («Зродились ми великої години») Олеся Бабія і Омеляна Нижанківського.

24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Також тут вперше було офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!»[4][5].

Окремі видання[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

14 березня 1997 р. в с. Середнє на стіні школи була відкрита пам'ятна дошка на честь 100-річчя з дня народження поета.

4 листопада 2021 року Київрада перейменувала вулицю Миколи Кузнєцова на честь Олеся Бабія.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олесь Бабій. Українські пісні. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 8 квітня 2011. 
  2. Олесь Бабій. Всеукраїнська електронна бібліотека. 18 червня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 8 квітня 2011. 
  3. Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021. 
  4. Київрада перейменувала вулицю агента НКВС на честь автора гімну ОУН. 24 Канал (укр.). Процитовано 5 листопада 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бабій Олесь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. — Т. 1. — С. 79.
  • Волинський Б. Бабій Олесь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 61. — ISBN 966-528-197-6.
  • Жулинський Г. Бабій Олесь // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 105.
  • Луців Л. Олесь Бабій «Останні». Рецензія // Література і життя. Літературні оцінки. — Джерзі Ситі — Нью-Йорк : Свобода, б. р. — С. 428—429.
  • Роздольська О. Бабій Олесь (Олекса) // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 31.
  • Сирота Л. Літературна група «Митуса» (1921—1922): О. Бабій, В. Бобинський, Р. Купчинський, Ю. Шкрумеляк: Бібліографічний покажчик / НДЦ періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. — Львів, 2004. — 190 с.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Утріско О. Присутність Олеся Бабія у «Літературно-науковому вістнику» — «Вістнику» Дмитра Донцова: бібліографічний та біографічний аспекти // Вісниківство: Літературна традиція та ідеї. Науковий збірник. — Вип. 2. — Дрогобич : Посвіт, 2012. — С. 277—287.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 480 с. Стор. 13. ISBN 978-966-317-145-6

Посилання[ред. | ред. код]