Бойдуник Осип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осип Бойдуник
Bojdunyk O.jpg
О́сип Бойду́ник
Народження 8 грудня 1895(1895-12-08)
Долина, нині Івано-Франківська область, Україна
Смерть 7 квітня 1966(1966-04-07) (70 років)
Мюнхен, Баварія, Федеративна Республіка Німеччина
Поховання
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Партія Організація українських націоналістів
Звання старшина УГА й Армії УНР
Інше член УВО, ОУН

О́сип Бойду́ник (псевдо Боярський П. К.; 8 грудня 1895, Долина, нині Івано-Франківська область — 7 квітня 1966, Мюнхен) — український публіцист, громадський, політичний діяч, Старшина УГА й Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 грудня 1895 року в місті Долині в Галичині[1] нині Івано-Франківська область, Україна (тоді Долинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія). В дитинстві та юності отримав належне національне виховання, добре знав про поневолений стан українського народу. Після початку Першої світової війни у 1914 року був призваний на службу до Австро-угорської армії.

Східний кордон України за статтею «Соборність України та її східні кордони» О. Бойдуника (позначений жовтим)

Хорунжий УГА. З 1920-го — член УВО, організаційний референт повітової команди УВО Долинщини. У середині 1920-х років Бойдуник став членом Групи української національної молоді (ГУНМ), а у 1926—1929 роках був головою цієї організації. З 1925 року Бойдуник був членом редакційної колегії часопису ГУНМ «Національна думка» (виходив з 1924 року до січня 1928 року). Саме на основі часопису «Національна думка» у 1928 році було створено офіційний друкований орган Проводу українських націоналістів — часопис «Розбудова нації». Закінчив Вищу торгову школу в Празі 1929.

Як член ГУНМ, Бойдуник 8—9 квітня 1928 року брав участь у Другій конференції українських націоналістів в Празі. Ця конференція прийняла остаточне рішення про створення на базі різних українських націоналістичних організацій єдиної політичної партії.

28 січня — 3 лютого 1929 року Бойдуник брав участь в роботі Першого конгресу українських націоналістів у Відні[2]. Обраний членом Крайової екзекутиви на західно-українських землях 19301931, співредактор тижневиків «Голос нації» та «Голос».

З осені 1930 повернувся в Галичину. 9 листопада 1931 заарештований польською поліцією та засуджений на «процесі конгресівців» у Львові (5 — 9 вересня 1932, зокрема, разом з Олесем Бабієм, Євгеном Зиблікевичем, Степаном Ленкавським, Зеноном Пеленським, Юліяном Вассияном) до 4 років ув'язнення. Вийшов на волю у січні 1936.

Головний контрольний ОУН (до 1940), член Проводу українських націоналістів (від 1941). Керівник організаційного відділу УЦК (голова — Володимир Кубійович).

Після поразки Німеччини у Другій світовій війні Бойдуник залишився проживати в Західній Німеччині. На еміграції член Української національної ради і з 1954 — її голова. Учасник усіх Великих зборів Організації Українських Націоналістів, які відбулися за його життя.

Автор праць «Національний солідаризм», «Українська внутрішня політика», «Сучасний стан визвольної політики».

Помер 7 квітня 1966 в Німеччині, похований в Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Перепохований 22 січня 2010 року на Личаківському цвинтарі у Львові.[3]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Бойдуник О. На переломі (спогади): Націоналістичне видавництво в Европі. — Париж, 1967. — С. 155 с.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • В 2017-му році за матеріалами досліджень Національного архіву Чеської Республіки, Національної бібліотеки Чеської Республіки — Слов'янської бібліотеки та Сімейного архіву родини Бойдуників ім. Дарії Попович (Бойдуник) вперше в Україні під упорядкуванням Олега Павліва вийшла чесько-українська книга «Зродився він Великої години», присвячена життю й діяльності Осипа Бойдуника[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Павлів Олег / Зродився він Великої години: нарис життя й діяльності Інж. Осипа Бойдуника у фотоґрафіях. — Прага — Хмельницький: Сімейний архів родини Бойдуників ім. Дарії Попович (Бойдуник) ; Творчий колектив «Родина» ; Творчий колектив «Джерело» ; Видавництво книг «Лілія» ; Видавець ФО-П Стасюк Л. С., 2017. — 32 с.,іл. — ISBN 978-617-7590-09-4
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Дроздовська О. Бойдуник Осип // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 178. — ISBN 966-02-2682-9.
  • Дроздовська О. Бойдуник Осип // Українська журналістика в іменах. — Львів, 1999. — Вип. 6.
  • Конгрес українських націоналістів 1929 р. Документи і матеріали / Упоряд. В. Муравський; НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; Центр досліджень визвольного руху. — Львів, 2006. — 420 с.
  • Лисенко О. Є. Бойдуник Осип // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 324. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська видавнича спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
  • Муравський В. Протоколи засідань військової та ідеологічної комісій Конгресу Українських Націоналістів 1929 р. // Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. — Львів, 2004. — Зб. 3. — С. 39-60.
  • Посівнич М. Форми та методи агітаційно-пропагандистської діяльності ОУН у 1929—1939 рр. // Український визвольний рух. — Зб. 9. — Львів, 2007. — С. 61—78.

Посилання[ред. | ред. код]