Зусько Михайло Степанович
Михайло Зусько рос. Михаил Зусько | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||||
![]() | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження |
24 травня 1972 (51 рік) Ветли, Любешівський район, Волинська область, Україна | ||||||||
Alma Mater | Рязанське повітряно-десантне командне училище | ||||||||
Псевдо | Орлов | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність |
![]() ![]() | ||||||||
Війни / битви | Війна на сході України | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Михайло Степанович Зусько (24 травня 1972, Ветли, Любешівський район, Волинська область, Україна) — російський військовик, генерал-лейтенант. Командувач 58-ї загальновійськової армії (2020—???). 1-го армійського корпусу окупаційних військ РФ на Донбасі у період літа-осені 2014 року. Учасник російсько-української війни: війни на сході та вторгнення 2022 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
До 12.2011 — начальник штабу 56-ї гвардійської окремої десантно-штурмової Донської козацької бригади.[джерело?]
У 2011—2014 роках — командир 34-ї мотострілецької бригади.[1]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Війна на сході України[ред. | ред. код]
Протягом літа-осені 2014 року очолював 1-й армійський корпус окупаційних військ РФ на Донбасі. На окупованій території користувався псевдо «Орлов».[1][2]
Влітку 2020 року Зусько очолив 58-му загальновійськову армію Південного військового округу РФ.
Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]
У 2022 році командував наступом 58-ї загальновійської армії на Миколаївському напрямку.
Санкції[ред. | ред. код]
Генерал-лейтенант Зусько Михайло, як військовослужбовць Збройних Сил Російської Федерації несе безпосередню відповідальність за дії, які виконав путінський режим, щодо України. Михайло Степанович Зусько доданий до санкційних списків багатьох країн.[3]
21 червня 2018 року Михайла Зуська занесено до санкційних списків України.[4]
У травні 2022 року запорізькі правоохоронці заочно оголосили підозру Михайлові Зуську, йому інкримінували порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 438 КК України). За інформацією слідства, у березні 2022 року віддав наказ застосувати нищівні обстріли населених пунктів Запорізької області.[5]
13 грудня 2022 року через вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції Великої Британії, як причетний до ракетних ударів по українських містах.[6]
24 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Нової Зеландії.[7]
25 лютого 2023 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу за «участь у російській агресивній війні проти України».[8]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ ЗУСЬКО Михайло Степанович. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ ЗУСЬКО Михайло Степанович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №176/2018 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- ↑ Оголошена підозра російському генералу, який наказував обстрілювати цивільну інфраструктуру Запорізької області // 061.ua, 2022-05-26
- ↑ CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK (англійська). Процитовано 15.03.2023.
- ↑ Trade, New Zealand Ministry of Foreign Affairs and. Russia Sanctions. New Zealand Ministry of Foreign Affairs and Trade (en-NZ). Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ Council Decision (CFSP) 2023/432 of 25 February 2023 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англ.) (32023D0432). 25 лютого 2023. Процитовано 15 березня 2023.
Матеріали[ред. | ред. код]
- Військовий злочинець, генерал-майор ЗС РФ ЗУСЬКО Михайло Степанович. http://gur.gov.ua. ГУР МОУ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Зусько Михайло Степанович [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Центр «Миротворець»
- Генерал-лейтенанти (Російська Федерація)
- Народились 24 травня
- Народились 1972
- Випускники Рязанського повітряно-десантного командного училища
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня з мечами
- Кавалери ордена Олександра Невського (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» (Російська Федерація)
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня
- Нагороджені медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
- Нагороджені медаллю «Учаснику військової операції в Сирії»
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 1-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 2-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «За відзнаку у військовій службі» 3-го ступеня (Міноборони Російської Федерації)
- Нагороджені медаллю «Генерал армії Маргелов»
- Уродженці Волинської області
- Російські військові у війні проти України (з 2014)
- Учасники інтервенції Росії в Сирію
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну
- Військовики 7-ї десантно-штурмової дивізії