Йоганнес Бурман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганнес Бурман
нід. Johannes Burman
Johannes Burman.png
Народився 26 квітня 1706(1706-04-26)
Амстердам, Нідерланди
Помер 20 січня 1779(1779-01-20) (72 роки)
Амстердам, Нідерланди
Країна Нідерланди Нідерланди
Діяльність ботанік, лікар, викладач університету
Галузь ботаніка, медицина, біологія
Заклад Athenaeum Illustre of Amsterdamd, Collegium Chirurgicum Amstelaedamensed, Athenaeum Illustre of Amsterdamd[1] і Collegium Chirurgicum Amstelaedamensed[1]
Членство Леопольдина і Російська академія наук
Діти Ніколас Лауренс Бурман

CMNS: Йоганнес Бурман у Вікісховищі

Йоганнес Бурман (нід. Johannes Burman[3][4], 26 квітня 1706 — 20 січня 1779) — голландський[5] біолог[4], ботанік[4][5], професор ботаніки[4], лікар[4], професор медицини[5], близький друг Карла Ліннея[5]. Іноземний член Російської академії наук.

Назва рослини Пеларгонія була впроваджена Йоганнесом Бурманом.

Біографія[ред. | ред. код]

Йоuаннес Бурман народився у Амстердамі 26 квітня 1706 року.

У 1722 році він розпочав своє навчання у Лейдені. У 1728 році Йоганнес Бурман став лікарем. Він працював лікарем в Амстердамі[4]. Пізніше Йоганнес Бурман став професором ботаніки в Амстердамі.

У 1735 році видатний шведський учений Карл Лінней деякий час жив у Йоганнеса Бурмана. Йоганнес Бурман вів листування з Карлом Ліннеєм з 27 вересня 1735 року[5]. Його син Ніколас Лауренс Бурман (1734–1793) був відомим ботаніком і вчився у Карла Ліннея в Упсалі[6]. Помер Йоганнес Бурман в Амстердамі 20 січня 1779 року.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Йоганнес Бурман спеціалізувався на Папоротеподібних та на насіннєвих рослинах[3].

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Thesaurus zeylanicus: exhibens plantas in insula Zeylana nascentes, inter quas plurimae novae species & genera inveniuntur, omnia iconibus illustrata, ac descripta. (Amsterdam, 1737)[7].
  • Rariorum Africanarum Plantarum, ad vivum delineatarum, iconibus ac descriptionibus illustratarum. (Amsterdam, 17381739).
  • Herbarium amboinense: plurimas conplectens arbores, frutices, herbas, plantas terrestres & aquaticas, quae in Amboina et adjacentibus reperiuntur insulis adcuratissime descriptas iuxta earum formas, cum diuersis denominationibus cultura, usu, ac virtutibus, quod & insuper exhibet varia insectorum animaliumque genera, plurima cum naturalibus eorum figuris depicta /omnia magno labore ac studio multos per annos conlegit. (Amsterdam, 17411750)[8].
  • Plantarum americanarum fasciculus primus[-decimus]: continens plantas, quas olim Carolus Plumierius, botanicorum princeps detexit, eruitque, atque in insulis Antillis ipse depinxit /Has primum in lucem edidit, concinnisdescriptionibus, & observationibus, aeneisque tabulis illustravit Joannes Burmannus. (Amsterdam, 17551760)[9].
  • Flora Malabarica, sive Index in omnes tomos Horti Malabaricii. (Amsterdam, 1769).

Почесті[ред. | ред. код]

Карл Лінней назвав на його честь рід рослин Burmannia[10][11].

У 1776 році Бурман було обрано почесним членом Російської академії наук

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Album Academicum — 2007.
  2. IPNI.  Burm.. 
  3. а б International Plant Names Index: Johannes Burman (1706–1779). Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  4. а б в г д е DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Johannes Burman. Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  5. а б в г д Johannes Burman (1707–1779). Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  6. Nicolaas Laurens Burman (1734–1793). Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  7. Thesaurus zeylanicus. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  8. Herbarium amboinense. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014. 
  9. Plantarum americanarum. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 19 травня 2014. 
  10. Carl von Linné: Critica Botanica. Leiden 1737, S. 92
  11. Carl von Linné: Genera Plantarum. Leiden 1742, S. 136

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Johann Christoph Adelung, Heinrich Wilhelm Rotermund, Otto Günther: Allgemeines Gelehrten-Lexicon: Fortsetzung und Ergänzungen zu Christian Gottlieb Jöchers allgemeinem Gelehrten-Lexico, worin die Schriftsteller aller Stände nach ihren vornehmsten Lebensumständen und Schriften beschrieben werden. Leipzig, 17841897, 7 томов.
  • Abraham Jacob van der Aa: Biographisch woordenboek der Nederlanden: bevattende levensbeschrijvingen van zoodanige personen, die zich op eenigerlei wijze in ons vaderland hebben vermaard gemaakt. Haarlem, 18521878.