Йозеф Крігер

Йозеф Крігер
нім. Josef Krieger
Народився	25 травня 1893(1893-05-25) Райсбах, Дінгольфінг-Ландау, Нижня Баварія, Баварія, Німецький Райх
Помер	28 березня 1949(1949-03-28) (55 років) Фрайзінг, Німеччина
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Почесний хрест 3-го класу ордена дому Гогенцоллернів Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Командор ордена Корони Румунії Орден Корони короля Звоніміра Кримський щит

Йозеф Пауль Крігер (нім. Josef Paul Krieger; 25 травня 1893, Райсбах — 28 березня 1949, Фрайзінг) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Син лікаря Людвіга Крігера і його дружини Терезії, уродженої Воллер. 8 серпня 1914 року вступив в Баварську армію, служив в піхоті. Учасник Першої світової війни. 31 січня 1920 року демобілізований і того ж дня вступив в баварську поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов у вермахт.

З 26 серпня 1939 року — командир 468-го піхотного полку 268-ї піхотної дивізії. Учасник другого етапу Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 438-го піхотного полку 132-ї піхотної дивізії. Учасник Німецько-радянської війни, бився під Києвом і Керчю. 2 травня 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 жовтня 1942 року — командир 7-го навчального піхотного полку, з 1 травня 1942 року — 866-го гренадерського полку 355-ї піхотної дивізії, яка діяла в Криму. 30 червня 1943 року відправлений в резерв і переданий в розпорядження групи армій «A» та коменданта Феодосії.

20 квітня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 22 серпня 1944 року — командир 325-ї дивізії охорони, дислокованої в Парижі, з 15 вересня 1944 року — 708-ї фольксгренадерської дивізії. 15 листопада 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ і більше не отримав призначень. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. В 1947 році звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (8 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (30 вересня 1914)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (15 листопада 19145)
• Фенріх (10 січня 1915)
• Заступник офіцера (11 квітня 1915)
• Лейтенант (16 травня 1915)
• Лейтенант поліції (1 жовтня 1919)
• Оберлейтенант запасу (31 січня 1920)
• Оберлейтенант поліції (20 грудня 1920)
• Гауптман поліції (1 листопада 1926)
• Майор поліції (1 грудня 1934)
• Майор (15 жовтня 1935)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1937)
• Оберст (1 жовтня 1940)
• Генерал-майор (1 квітня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 квітня 1915)
  • 1-го класу (17 травня 1917)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з короною і мечами
  • орден (1 липня 1915)
  • орден з короною (4 липня 1920)
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами (9 листопада 1916)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (13 лютого 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (17 травня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (8 листопада 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (21 листопада 1939)
  • 1-го класу (4 липня 1940)
• Німецький хрест в золоті (16 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (вересень 1942)
• Кримський щит (16 грудня 1943)
• Орден Корони Румунії, командорський хрест
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го ступеня з дубовим листям (Незалежна Держава Хорватія)

Посилання

• Біографічні дані і фотографії.