Йохан Бекман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерккі Юган Бекман
Erkki Johan Bäckman
Johan Bäckman 2012 cropped.jpg
Народився 18 травня 1971(1971-05-18) (47 років)
Порвоо, Uusimaa Province[d], Фінляндія
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Місце проживання
Діяльність кримінологія, соціологія
Alma mater Гельсінський університет
Партія Робітнича партія Фінляндії

Ерккі Ю́ган Бе́кман (швед. Erkki Johan Bäckman; нар. 18 травня 1971, Порвоо, Фінляндія) — фінський публіцист, соціолог, політолог та письменник. Доктор суспільно-політичних наук. Голова «Антифашистського комітету Фінляндії» та Євразійського народного фронту, член міжнародної НДО «Світ без нацизму».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Порвоо у звичайній фінській родині. Ім'я та прізвище отримав від нащадка за батьківською лінією — російського німця Йохана Бекмана, який переїхав з Санкт-Петербургу до Фінляндії ще до революції. У 1991—1992 роках проходив військову службу в оборонних силах Фінляндії, за призначенням військового пропагандиста. У 1998 році закінчив факультет державотворення Гельсінського університету. У 2000 році заснував у Санкт-Петербурзі науково-дослідницький центр та видавництво «Інститут Йохана Бекмана». У 2008 році став доцентом соціології права в університеті м. Гельсінкі.

До 2012 року працював викладачем в університетах Гельсінкі та Йоенсуу. У 2012 році був звільнений.

З травня 2016 року Йохан Бекман разом з головним редактором видання MV-lehti Іллею Янічкіним знаходився під слідством фінської поліції, а в жовтні 2018 року отримав вирок у вигляді року позбавлення волі (умовно) за цькування та наклеп направлені проти журналістки Yle, Джессікки Аро[2].

Суспільна діяльність[ред. | ред. код]

У 2008 році видав книгу «Бронзовий солдат — фон та зміст суперечок навколо пам'ятника в Естонії» (фін. Pronssisoturi – Viron patsaskiistan tausta ja sisältö), у якій він описує співпрацю естонців та фінів з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а також дії естонської влади через перенос «Бронзового солдата». За словами Бекмана Естонія не має майбутнього як незалежна держава. Книга була піддана критиці як естонськими так і фінськими державними діячами. Зокрема, депутат Рійгікогу Трівімі Веллісте назвав книгу «частиною інформаційної війни проти Естонії». Декілька естонських та фінських громадських діячів написали відкритий лист до Гельсінського університету, у якому звинуватили Бекмана у поширенні ворожої пропаганди проти країни та її народу.

У 2009 році Йохан Бекман був оголошений персоною нон-грата в Естонії. У цьому ж році Бекман повинен був взяти участь у семінарі зі своїми однодумцями з руху Нічний дозор у Талліні.

У 2009 році Бекман брав участь у Виборах до Європейського парламенту у складі Робітничої партії Фінляндії, однак програв набравши всього 554 голоси.

У липні 2010 року Бекман звернувся через ЗМІ до російської влади, запропонувавши ініціювати угоду з Фінляндією, яке б захистило права дітей у змішаних шлюбах і їх батьків-росіян.

З липня 2014 року Бекман позиціонує себе як «офіційного представника ДНР» у Фінляндії.

Погляди[ред. | ред. код]

Головними небезпеками для людства Бекман вважає «ісламський тероризм, терор атлантистів проти Сербії та русофобська політика Естонії та Латвії». [3]

Критика та звинувачення[ред. | ред. код]

Бекман неодноразово піддавався критиці за свою антиукраїнську та антиестонську діяльність. Зв'язки його комітету з російськими спецслужбами неодноразово обговорювались в ЗМІ.[4][5]

Журналіст шведської газети «Sydsvenska Dagbladet» Калле Кнійвіля звинувачує Бекмана в брехливих посиланнях на статистику, відзначаючи при цьому, що в Фінляндії його «ніхто серйозно не сприймає». Естонський журналіст Хейки Сууркаск вважає організацію «Фінляндський антифашистський комітет» неосталіністською організацією. Слідом за низкою звернень професорів фінських вузів про неприпустиму діяльность Бекмана, Гельсінський університет у 2012 році оголосив про його звільнення. Колегія ректорів фінських вузів попросила всі вузи Фінляндії відмовитися від його послуг.

На сьогоднішній день Йохану Бекману заборонено викладати у фінських вузах.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]