Кадирова Лариса Хамидівна

Кадирова Лариса Хамидівна
Директор Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія» Лариса Кадирова (на  — праворуч) вітає акторку Вікторію Васалатій з прем'єрою вистави «Я — Квітка». На задньому плані музикант Юрій Кондратюк. Київ, 8 жовтня 2017, Камерна сцена імені Сергія Данченка.
Народилася	10 вересня 1943(1943-09-10) (80 років) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Роки діяльності	1963 — тепер. час
IMDb	nm1065642
Нагороди та премії

Лари́са Хамидівна Кади́рова (нар. 10 вересня 1943, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — радянська, українська актриса театру і кіно. Народна артистка Української РСР (1982). Незмінний директор Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія» з часу його заснування (2004). Лауреатка премії «Київська пектораль» у номінації «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва» (2019).

Життєпис

Народилася 10 вересня 1943 року у Ташкенті. Закінчила драматичну студію при театрі імені М. Заньковецької (1963, майстерня Б. Тягна) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (1981).

Працювала у Львівському українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (1963—1993). Паралельно з роботою в театрі Лариса Кадирова навчалась на мистецтвознавчому факультеті художнього інституту імені І. Репіна Ленінградської Академії мистецтв.

З 1993 року — актриса Національного українського драматичного театру імені І. Франка та театру «Сузір'я».

З 1993 року — президент міжнародної благодійної організації «Міжнародний інститут театру» (Український центр), з 1998 — професор Національної музичної академії імені П. Чайковського.

• Лауреат Шевченківської премії за 2008 рік
• Лауреат Театральної нагороди імені Марії Заньковецької
• Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим
• Артдиректор Міжнародного фестивалю «Боспорські агони»
• Голова правління благодійної організації «Шевченківський фонд ХХІ»
• Директор-художній керівник міжнародного фестивалю моновистав актрис «Марія»

Член Національної спілки театральних діячів України.

Театральні роботи

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької

• «Маклена Граса» М. Куліша — Маклена
• «Кам'яний господар» Лесі Українки — Донна Анна
• «Чайка» А.Чехова — Ніна Заречна
• «Марія Заньковецька» І. Рябокляча — Марія Заньковецька (вистава перебувала у репертуарі театру протягом 22 років та була показана близько 600 разів)
• «Прапороносці» за О. Гончарем — Шура Ясногорська
• «Тартюф» Мольєра — Ельміра
• «Федра» Расіна — Федра

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

• Росмерсгольм Г.Ібсена — Ребекка Вест
• «Тартюф» Мольєра — Пані Пернель
• «Посаг кохання» Г. Г. Маркеса
• «…Бути…» А. Казанчана
• «Сара Бернар — наперекір усьому» З. Хшановського, Л. Кадирової — Сара Бернар
• «Всі ми — киці і коти» М. Заліте — Зента

Фільмографія

• 1978 — «Спокута чужих гріхів» — Ганна
• 1990 — «Історія пані Ївги»
• 1991 — «Мина Мазайло» — Баронова — Козино
• 1991 — «Голод-33»
• 1990 — «Далі польоту стріли»
• 1991 — «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» — жінка-страдниця
• 1993 — «Пастка» — Аліція Горська, вчителька музики
• 1994 — «Амур і Демон»
• 1994 — «Царівна» (телесеріал) — пані Марко

Література

• Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С.281.
• Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 198.
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 589.
• Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 184.
• Жінки України. — К., 2001. — С. 171—172.
• Щаслива самотність актриси. Лариса Кадирова = Szczesliwa samotnosc aktorki / А. А. Підлужна. – Х.; К.; Вроцлав : Золоті сторінки, 2013. – 200 с. – Укр. та пол. мовами. – ISBN 978-83-62290-2.

Посилання

• Лариса Кадирова на сайті Театру ім. Франка [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Кадирова Лариса на сайті IMDb (англ.)
• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/sov/6714/works/ [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]