Казимир Толлочко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир Толлочко
Народження 1 квітня 1886(1886-04-01)
Сучево
Смерть 4 квітня 1960(1960-04-04) (74 роки)
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Варшава
CMNS: Казимир Толлочко у Вікісховищі

Казми́р Толло́чко (пол. Kazimierz Tołłoczko, 1 квітня 1886, Сучево — 4 квітня 1960, Варшава) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Віктора Толлочка і Леокадії з Пшилюбських. Навчався у IV варшавській гімназії, продовжував навчання в середній школі А. Єжевського. Закінчив Львівську політехніку. Під час навчання був членом львівської Спілки студентів архітектури.[1] Працював у Варшаві, зокрема до 1930 року у Варшавській політехніці. Був реставратором у Товаристві опіки над пам'ятками минулого, згодом — начальник відділу в Міністерстві публічних робіт. Один із засновників SARP. 30 травня 1934 року обраний першим президентом цієї організації.[2] Член журі конкурсів Фонду військового квартирування на ескізні проєкти житлових будинків у Більську-Підляському і Кракові[3]. Проживав у Варшаві на вулиці Тухольській, 3.

Роботи
  • Проєкт типового 2-квартирного житлового будинку для Фонду військового квартирування. Реалізований наприкінці 1920-х років у Варшаві (місцевість Скерневіце), Бресті-над-Бугом, Ліді, Граєві, Сувалках, Торуні, Бидгощі, Ярославі.[4]
  • Проект будинку для підофіцерів на 48 родин у Варшаві, на вулиці Уланській. Замовник Фонд військового квартирування.[5]
  • Будинок для офіцерів на вулиці Черняковській, 153а. Споруджувала фірма «Inż. Szydłowski i S-ka». Замовник Фонд військового квартирування.[6]
  • Комплекс будинків житлового кооперативу журналістів та літераторів. Складається з 1—4 поверхових житлових споруд. Будівництво велось від осені 1928 по 1929 рік фірмою «Ludomir Z. Kobusz».[7]
  • Ескізний проєкт будинку для Фонду військового квартирування у Варшаві на вулиці Краківське передмістя, 11 (1933)[8].
  • Житловий будинок для офіцерів на замовлення Фонду військового квартирування на вулиці Інженерській у Варшаві (1933)[9].
  • Житлові будинки для професорів університету на вулиці Бжозовій, 12 у Варшаві.
  • Казарми на вулиці 29 листопада у Варшаві.
  • Будівлі окружного суду в Білостоку і Пінську.
  • Дім гміни в Луцьку.
  • Будинок для студентів Варшавської політехніки на вулиці Академічній, 5. Так званий «Akademik». Одна з найбільших будівель Варшави міжвоєнного періоду. Зберігся у перебудованому вигляді.[10]
  • Керівництво спорудженням будинку Державної торговельної школи у Варшаві на вулиці Бугаі. Спільно з Бруно Зборовським.[11]
Нереалізовані проєкт
  • Проект лікарні у Варшаві. Розроблений на Кафедрі сучасної архітектури Львівської політехніки. Фактично навчальний, однак виконаний згідно з умовами реального конкурсу. Тоді ж створено проекти монастиря, та малих архітектурних форм. Керівник — професор Адольф Шишко-Богуш.[12]
  • Нагорода за проект ратуші в Каліші (1917).
  • Нагорода за проект регуляції Каліша (1917).
  • Нагорода за проект костелу у Варшаві (1926)
  • Проект костелу Провидіння Господнього у Варшаві. На першому відкритому конкурсі 1930 року був одним із відібраних для придбання.[13] На другому закритому конкурсі 1931 року не здобув призових місць.[14]
  • Ескізний проект будинку Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Призначений для закритого конкурсу 1933 року. Співавтор Ян Кукульський.[15]
  • Відзнака на конкурсі ескізних проектів будинку відділення PKO в Познані (1934, співавтор Болеслав Журковський).[16]
  • I місце на конкурсі проектів регуляції площі Пілсудського у Варшаві (1935, співавтор Ян Кукульський).[17]
  • Ескізний проект каплиці-пам'ятника на полі битви під Раранчею (1938).[18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Związek studentów architektury we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.
  2. ↑ Varia // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. — S. 134.
  3. ↑ Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67.
  4. ↑ Działalność… — S. 57.
  5. ↑ Działalność… — S. 54-55.
  6. ↑ Działalność… — S. 56.
  7. ↑ Opis techniczny osiedla dziennikarskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 1. — S. 19—23.
  8. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65, 83—86.
  9. ↑ Toruń L. Kryzysowe domy Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2-3. — S. 36.
  10. ↑ Majewski J. Warszawa nieodbudowana. Lata dwudzieste. — Warszawa: VEDA, 2004. — S. 95. — ISBN 978-83-61932-01-7.
  11. ↑ W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
  12. ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 428–429. — ISBN 83-88372-29-7.
  13. ↑ Wynik konkursu na projekt kościoła Opatrzności // Rzeczy Piękne. — 1930. — № 4—6. — S. 97.
  14. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 66, 69, 123—125, 128.
  15. ↑ Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65, 83—86; Sprostowanie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 4. — S. 130.
  16. ↑ Varia // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 5. — S. 170.
  17. ↑ Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 3. — S. 67—69, 91, 101.
  18. ↑ Konkurs na projekt pomnika-kaplicy w Rarańczy // Architektura i Budownictwo. — 1938. — № 11-12. — S. 413—414.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tołłoczko Kazimierz // Encyklopedia Warszawy / Pod red. B. Petrozolin-Skowrońskiej. — 1994. — T. 1. — S. 888. — ISBN 83-01-08836-2.
  • Tołłoczko Kazimierz // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 1. — S. 752.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимир_Толлочко&oldid=39228162