Канаєв Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Федорович Канаєв
рос. Алексей Фёдорович Канаев
Народження25 грудня 1921(1921-12-25)
Москва
Смерть24 квітня 1997(1997-04-24) (75 років)
Київ
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби19381956
ПартіяКПРС
Звання Підполковник авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 8264)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Олексій Федорович Канаєв (рос. Алексей Фёдорович Канаев; 25 грудня 1921, Москва — 24 квітня 1997, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), в роки німецько-радянської війни помічник з повітряно-стрілецької служби командира 451-го штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії (5-й штурмовий авіаційний корпус 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1921 року в Москві в родині робітника. Росіянин. Член КПРС з 1945 року. Закінчив середню школу.

У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Серпуховської військову авіаційно-технічну школу. Служив авіаційним механіком в Качинській військово-авіаційній школі пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. У 1943 році закінчив Воронезьку військово-авіаційну школу пілотів.

До травня 1945 року О. Ф. Канаєв здійснив 120 бойових вильотів на бомбардування і штурмівку аеродромів, вогневих позицій, скупчень військ і техніки противника. У повітряних боях збив п'ять ворожих літаків.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Олексію Федоровичу Канаєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8264).

Могила Олексія Канаєва

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1955 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 1956 року підполковник О. Ф. Канаєв — в запасі. Жив у Києві. Працював в обласному живописно-скульптурному комбінаті. Помер 24 квітня 1997 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987

Посилання

[ред. | ред. код]