Карел Полачек
Карел Полачек | ||||
---|---|---|---|---|
чеськ. Karel Poláček | ||||
![]() | ||||
Народився |
22 березня 1892[1][2][…] Rychnov nad Kněžnoud[3][4][5] | |||
Помер |
21 січня 1945[1] (52 роки) Гливиці, Генеральна губернія, Німеччина | |||
Країна |
![]() ![]() | |||
Місце проживання | Prague XIIId[6] | |||
Діяльність | письменник, сценарист, журналіст, кіносценарист, редактор | |||
Сфера роботи | література[3], humorous literatured[3], журналістика[3], кіносценаристикаd[3] і редагування[3] | |||
Alma mater | Юридичний факультет Карлового університетуd[5] | |||
Мова творів | чеська[2][3] | |||
Брати, сестри | Arnošt Poláčekd і Zdeněk Poláčekd | |||
У шлюбі з | Ada Poláčkovád | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Карел Полачек (чеськ. Karel Poláček), (22 березня 1892, Ричнов-над-Кнежноу — 21 січня 1945, Глівіце) — чеський прозаїк, гуморист, журналіст, сценарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Карел Полачек народився 22 березня 1892 року в сім'ї єврейського купця. Карел навчався в гімназії, але погано. Згодом перейшов до середньої школи в Празі, яку закінчив у 1912 році. Потім навчався на юридичному факультеті Карлового університету. Працював юрисконсультом. Під час Першої світової війни служив на Сербському та Галицькому фронтах. Після війни Карел Полачек працював у Чехословацькому комітеті з імпорту та експорту, але втратив роботу після того, як висміяв офіс в одному з коротких оповідань під назвою «Колотач». Він розповів про сім'ю, яка успадковує карусель, але через гіпербюрократичну службу імпорту / експорту вони не в змозі продати її за кордон.
Йозеф Чапек запропонував йому підтримку в 1920 році. Полачек почав співпрацювати з редакцією сатиричного журналу. Потім він почав писати короткі оповідання, художні історії. У 1922 році брати Чапеки познайомили його з редактором «Lidové noviny» (популярної газети того часу). У газеті були опубліковані його художні оповідання та популярний серіал під назвою «Суднічки» («Судді»; жартівливі історії про судову систему.) Його роботи публікувались у цій газеті до початку нацистської окупації.
Карел Полачек пішов працювати в єврейську релігійну громаду. Близько кінця 1943 року його перевели до концтабору Терезієнштадт, а потім перевезли до Освенцима. Помер у таборі Глівіце 21 січня 1945 року
Твори[ред. | ред. код]
Романи представляють найбільш автентичні цінності чеської міжвоєнної прози. Карел Полачек був близький до гуманістичного кредо свого покоління письменників, таких як Карел Чапек та Франтишек Лангер. Він відображає у своїх романах глибоку трагедію дрібнобуржуазного, містечкового життя, в якому перемагає лицемірство та духовна бідність.
Романи і оповідання[ред. | ред. код]
- Povídky pana Kočkodana, 1922
- Mariáš a jiné živnosti, 1924
- 35 sloupků, 1925
- Lehká dívka a reportér, 1926
- Povídky izraelského vyznání, 1926
- Bez místa, 1928
- Dům na předměstí, 1928
- Muži v ofsajdu, 1931
- Hráči, 1931
- Hlavní přelíčení, 1932
- Okresní město, 1936
- Hrdinové táhnou do boje, 1936
- Povídky izraelského vyznání, 1926
- Podzemní město, 1937
- Deník se žlutou hvězdou
- Hedvika a Ludvík a jiné povídky
- Vyprodáno, 1939
- Hostinec U kamenného stolu, 1941
- Michelup a motocykl
- Bylo nás pět, 1946
Дитяча література[ред. | ред. код]
- «Едудант і Францимор»/Edudant a Francimor, 1933
Збірки[ред. | ред. код]
- Židovské anekdoty, 2004
- Soudničky, 1999
- O humoru v životě a v umění, 1928
- Lidé před soudem, 1938
- Doktor Munory a jiní lidé, 1935—1939
Сценарії фільмів[ред. | ред. код]
- Muži v offsidu
- Obrácení Ferdyše Pištory
- Dům na předměstí
- Hostinec U kamenného stolu
- Bylo nás pět
- Načeradec
- U nás v kocourkově
- Edudant a Francimor
Публіцистика[ред. | ред. код]
- Život ve filmu, 1927 (есе)
- Žurnalistický slovník, 1934
- Metempsychóza čili stěhování duší, 1936
- Ze soudní síně, 1956
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119407035 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ The Database of Victims of the Nazi Persecution — Прага: Terezín Initiative Institute.
Посилання[ред. | ред. код]
- Several works by Karel Poláček available on the website of the Municipal Library in Prague [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (чеськ.)
|