Карл Гуманн

Карл Гуманн
нім. Carl Humann
Карл Гуманн Карл Гуманн
Народився	4 січня 1839(1839-01-04) Штееле
Помер	12 квітня 1896(1896-04-12) (57 років) Ізмір
Поховання	Пергам
Місце проживання	Ізмір
Країна	Німецька імперія
Національність	німець
Діяльність	археолог, інженер, географ, архітектор, мистецтвознавець
Alma mater	Берлінська академія архітектури
Галузь	археологія
Заклад	Louis Mertond Державні музеї Берліна
Членство	Прусська академія наук Німецький археологічний інститут
Відомий завдяки:	відкривач Пергамського вівтаря
Брати, сестри	Franz Humannd
Діти (4)	Maria Sarred Hans Humannd
Родичі	Georg Humannd і Friedrich Sarred
Нагороди	почесний громадянин (1890)
Карл Гуманн у Вікісховищі

Карл Гуманн (нім. Carl Humann; 4 січня 1839, Штееле – 12 квітня 1896, Ізмір) — німецький інженер, архітектор та археолог. Відкрив Пергамський вівтар. Член Прусської академії наук і Німецького археологічного інституту.

Життєпис

Гуманн отримав диплом залізничного інженера, працював на будівництві залізниць і продовжив освіту в Будівельній академії Берліна. Захворівши туберкульозом, Гуманн намагався підшукати для себе корисніший клімат в тодішній Османській імперії і оселився в 1861 в Константинополі. Він брав участь зокрема у розкопках на острові Самос, будував палац, і об'їздив в 1864 у Палестину, проводячи картографічні дослідження за дорученням османського уряду. Пізніше Гуманн також склав карту східної частини Балканського півострова.

З 1867 до 1873 Гуманн керував будівництвом доріг в Малій Азії. Попередньо він побував у древньому Пергамі взимку 1864-1865. Він виявив, що в Пергамі ще не проводилися повноцінні розкопки, хоча знахідки можуть представляти надзвичайну цінність. Йому довелося використовувати весь свій вплив для того, щоб запобігти знищенню частині відкритих мармурових руїн у вапняно-газових печах. Але для справжніх розкопок була потрібна підтримка з Берліна.

Лише в 1878 всі обставини склалися для Гуманна сприятливим чином: директор берлінського Музею скульптури забезпечив фінансову підтримку розкопок, а Гуманн отримав офіційний дозвіл османської боку. 9 вересня почалися перші розкопки в Пергамі, що тривали один рік. Великі фрагменти фризу вівтаря надзвичайної художньої цінності та численні скульптури були виявлені несподівано. Друга і третя археологічні кампанії відбулися в 1880-1881 і в 1883-1886 роках. Знахідки, які згідно з угодою з османської стороною переходили у власність Німеччині, на ослячих возах п'ять годин перевозилися до узбережжя, перевантажувалися на німецькі кораблі і вирушали до Берліна.

Бюст Гуманна роботи Адольфа Брютта в Пергамському музеї

Німеччина швидко оцінила сенсаційність і значення знахідок, Гуманн став знаменитістю. Володіючи Пергамським вівтарем, Німеччина отримала можливість гідно протистояти «культурній першості» Британії, яка володіла фризом з Парфенона, виставленим у Британському музеї Лондона.

За дорученням Прусської академії наук Гуманн провів археологічну документацію стародавніх поселень Ангори, верхнього Євфрата і північній частині Сирії. З 1882 Гуманн веде розкопки за дорученням Німецького Східного товариства в Зінджирлі. В 1884 Гуманн був призначений директором відділу Королівських музеїв Берліна, однак продовжував залишатися в Смирні, представляючи інтереси королівських музеїв на Сході. Він продовжував свою роботу та дослідження і приймав у своєму популярному будинку численних гостей. В 1888 у він керував розкопками в Зінджирлі в північній Сирії. В 1891-1893 Гуманн проводив розкопки в Магнесії на Меандрі.

Карла Гуманна поховали на кладовищі Смірни. В 1967 році його поховання перенесено на фортечну гору в Пергамі.

На честь знаменитого археолога в Пергамському музеї встановлено бюст Гуманна, виконаний Адольфом Брюттом в 1901 з нагоди відкриття першої будівлі Пергамського музею.

Джерела

• Сомов А. И.,. Гуман, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IXa. — С. 886—887. (рос. дореф.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Гуманн