Самос
Самос | |
---|---|
грец. Σάμος | |
Карта | |
Географія | |
37°45′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 37.750° пн. ш. 26.817° сх. д. | |
Місцерозташування | Егейське море |
Акваторія | Егейське море |
Група островів | Східні Споради |
Площа | 477,395 км² |
Найвища точка | г. Керкіс, 1434 м |
Країна | |
Греція | |
Адм. одиниця | Північні Егейські острови |
Населення | 33 814 (2001) |
Вебсайт | samos.gr |
Самос у Вікісховищі |
Са́мос (грец. Σάμος) — острів в Егейському морі поблизу Іонічного узбережжя Малої Азії у складі архіпелагу Східні Споради; територія Греції. Площа 477,395 км², населення 33 814 чоловік (2001). Основний порт — Самос. Острів обслуговує Міжнародний аеропорт Самос.
Рельєф гірський, висота до 1 434 м — гора Керкіс. Середземноморські чагарники і ліси. Родовища мармуру. На Самосі вирощують виноград, тютюн, маслини. Багато пам'ятників давньогрецької культури.
На честь Самоса названий острів Саміопула, що буквально означає «маленький Самос», який перебуває у підпорядкуванні муніципалітету Піфагорея.
В античні часи острів був центром іонійської культури. Найвищого розквіту та могутності Самос досяг в добу правління тирана Полікрата в 6 столітті до н. е.
Самос був відомий своїм храмом, присвяченим богині землі Гері. 1992 року Самоський герайон та Порт Піфагореї занесені до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО[1].
Шедевром інженерного будівництва античності є Самоський тунель, побудований в скельних породах під керівництвом Евпаліна на острові Самос в VI столітті до н. е. Його довжина перевищувала 1300 м. Висота та ширина в середньому становила близько 2,5 м.
Острів — батьківщина багатьох великих діячів античної культури: філософів Піфагора, Меліса та Епікура, астрономів Арістарха та Аристіла.
- ↑ Pythagoreion and Heraion of Samos. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2010.
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 409(рос.)
Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |