Карл Лагерфельд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Лагерфельд
Karl Otto Lagerfeldt
Karl Lagerfeld 2014.jpg
Карл Лагерфельд, 2014 рік
Ім'я при народженні нім. Karl Otto Lagerfeldt
Народився 10 вересня 1933(1933-09-10)
Гамбург, Німеччина
Помер 19 лютого 2019(2019-02-19) (85 років)
Нейї-сюр-Сен, Франція
·рак підшлункової залози[1]
Поховання Нантерр
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність Німець
Місце проживання Франція
Діяльність Модельєр
Alma mater Ліцей Монтеня[d]
Вчителі П'єр Бальмен[d]
Володіє мовами німецька[2] і французька
Заклад Chanel, Fendi, Balmain[d] і Chloé
Батько Отто Лаґерфельд[d]
Автограф Signature Karl Lagerfeld.jpg
Нагороди
Командор ордена Почесного легіону
IMDb nm0481220
Сторінка в Інтернеті karl.com

Карл Отто Лагерфельд (нім. Karl Otto Lagerfeld; нар. 10 вересня 1933, Гамбург, Німеччина, сам раніш вказував своїм роком народження 1938, потім 1935 — пом. 19 лютого 2019, Нейї-сюр-Сен, Франція[3]) — німецький та французький модельєр і фотограф. Найбільш відомий як головний дизайнер і креативний директор фешн-дому Chanel. Також він співпрацював з такими брендами як Fendi (з 1965 р.), Chloé (1963-78, 1992-97), Jean Patou (1958—1963), H&M (2004), Hogan (2011) та Macy's (2011).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Гамбурзі 10 вересня 1933 в заможній, благополучній сім'ї банківського службовця Отто Лагерфельдта. У нього була старша сестра Марта-Крістіана, яка з 1957 жила в США і померла у 2015, а також зведена сестра по батькові Теа, від попередніх стосунків.

У 1953 разом з матір'ю переїхав до Парижа. Навчався в Школі при Синдикату високої моди.

У 1955 отримав першу премію в конкурсі за дизайн пальто, який організував Міжнародний секретаріат вовни. Потім став асистентом П'єра Бальмена, з яким працював до 1958.

У 1959 запрошують у Будинок Жана Пату, де він отримує посаду арт-директора. Тут він працює до 1963.

З 1963 став працювати відразу з чотирма будинками моди — Chloé, Krizia, Charles Jourdan і Fendi, створюючи для кожного абсолютно різні колекції.

У 1974 заснував власну лінію — Karl Lagerfeld Impression.

У 1979 він отримав запрошення викладати у Віденській вищій школі прикладного мистецтва на посаді професора.

У 1983 став художнім директором Будинку Chanel. Працював над створенням колекції прет-а-порте для Chanel. Заснував лінії KL і KL by Karl Lagerfeld.

З 1987 зайнявся фотографією, опублікував кілька книг. У 1993 отримав премію Lucky Strike Designer Award.

У 1987—1995 співпрацював з великим німецьким виробником одягу Клайсом Штайльманом.

У 1992—1997 знову займав посаду головного дизайнера будинку Chloé.

У 1996 отримав приз Німецького товариства фотографії. У 1998 відкрив галерею Карла Лагерфельда в Парижі — Lagerfeld Gallery — Studio 7L.

Відомий і як творець парфумів. Він створив аромати: Chloé (1975), KL (1982), KL pour Homme (1986), Lagerfeld Photo (1990), Sun Moon Stars (1994), Jako (1997).

У 2000 заснував у Парижі власний видавничий будинок під назвою 7L. У тому ж році він продав частину своєї колекції книг про французьке мистецтво XVIII століття на аукціоні Christie's. Володів книгарнею «7L» в Парижі. Був великим книголюбом, володів особистою бібліотекою в 300 000 томів.

У 2007 на Берлінському міжнародному кінофестивалі відбулася прем'єра фільму Родольфа Марконі «Секрети Лагерфельда» (англ. Lagerfeld. Confidential).

Не був одружений, дітей немає. Після смерті від ВІЛ у 1989 його партнера Жака де Башера жив один. З прислуги в своєму будинку тримав тільки домробітницю, кухаря і шофера, які знаходились в його розпорядженні цілу добу. За власним визнанням Лагерфельда, секс його не цікавить.

18 лютого 2019 був госпіталізований в передмісті Нейї-сюр-Сен, 19 лютого помер від раку підшлункової залози.

Політичні висловлювання[ред. | ред. код]

З приводу політики Ангели Меркель по залученню мільйонної хвилі арабських та ісламських біженців до Німеччини, Карл Лагерфельд у лиспопаді 2017 в інтерв'ю TV-шоу «Salut les Terres» французького «Canal 8» заявив:

«Вбивши мільйони євреїв, ми не можемо наповнювати країну мільйонами їх найгірших ворогів»[4]
Оригінальний текст (нім.)
«Wir können nicht Millionen Juden töten und Millionen ihrer schlimmsten Feinde ins Land holen.»

Критика[ред. | ред. код]

  • У 90-х головний редактор Vogue Анна Вінтур покидала його покази, протестуючи проти участі стриптизерок.
  • В 2001 був атакований активістами PETA, які виступали проти використання хутра.
  • Згідно з New York Post, модельєр сказав, що не бачить нічого поганого в тому, що люди вбивають звірів, які за можливості самі б вбивали людей. Представник PETA на це заявив, що «маячне» твердження Лагерфельда і менталітет «убий, або будь вбитим» навряд чи застосовні по відношенню до норки або кролика.

Нагороди[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Шупетт - кішка Карла Лагерфельда, має сто тисяч підписників в Інстаграмі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]